Початок

У 1804 році князь Олексій Борисович Куракін, перший Малоросійський генерал-губернатор, купив землю для побудови Дворянського будинку та передав її полтавському дворянству. Будівництво йшло повільно. Лише у 1810 році двоповерхова елегантна споруда, прикрашена колонним портиком та скульптурами, постала в усій красі. Проектували Дворянський будинок в московській архітектурній майстерні Матвія Федоровича Казакова, майстра класицизму. Коштувало будівництво 25 тисяч рублів. Для кожного з повітів губернії у Дворянському будинку була виділена окрема кімната, у залі відбувалися засідання різноманітних урядових комісій. Експлуатували будинок активно, тому і ремонти виконувалися систематично. Парадний зал був єдиним у Полтаві, у ньому регулярно влаштовували концерти, бали, ВИСТАВИ, приймали членів імператорської родини та заїжджих артистів. Згодом, у 1874 році, будівля була передана Дворянському клубу на умовах належного утримання будинку та оплати будь яких його потреб. У різні часи тут концертували Модест Мусоргський, Антон Рубінштейн, Петро Чайковський, Сергій Рахманінов, Федір Шаляпін. До 1917 року Дворянський клуб був одним з осередків культури Полтави.

До руйнування 1943 року

За радянських часів будівля Дворянського клубу була віддана для громадських потреб широкого кола містян. Скульптури, що стояли між колонами портика, були знищені, а ліпне зображення герба Полтавської губернії, розташоване на фронтоні, замазане будівельним розчином. Натомість, будинок «покращили», притуливши до його бічного фасаду (там, де зараз згорілий дерев’яний ресторан) одноповерховий сарай для відправлення природних потреб відвідувачів. Одним словом – туалет.  У 1920-ті роки в історичній будівлі розмістили пролетарський клуб імені Карла Маркса, а вже перед самою війною, 1941 року, у будинку знаходилася центральна наукова міська бібліотека. Яким би жорстоким не був тодішній суспільно-політичний режим, але архітектурна пам’ятка з потужною культурною історією використовувалася саме під просвітницьку діяльність. Щоправда, не обійшлося без деяких проявів більшовицького варварства.

Повоєнне відтворення, реставрація

Після вигнання гітлерівців з Полтави у 1944 році, розпочалася відбудова міста. Першим відтвореним будинком став Дворянський, тодішній пролетарський, клуб. Так, саме його вирішили відновлювати першочергово і пристосовувати під кінотеатр з ім’ям Івана Петровича Котляревського. При цьому, обов’язковою умовою була реставрація споруди, тобто відтворення її у первісному вигляді, без спотворень, добудов, змін поверховості та функції. Постало завдання − в об’ємі та зовнішньому образі зробити так, як було спочатку. Щоб досягти цієї мети, демонтували жахливу прибудову і перенесли санітарні вузли у підвали. Вже 1946 року кінотеатр запрацював і був завжди популярним серед полтавців аж до середини 2000-х років.  

У дні становлення незалежності

Саме тут, на цій будівлі, вперше постав прапор Незалежної України. 27 вересня 1990 року при стіканні майже п’ятитисячної громади полтавців на кінотеатрі імені І. П. Котляревського встановили три синьо-жовтих полотнища. Цю подію готували міські демократичні сили, очолювані крайовою організацією Народного Руху України.
2010-ті – розпал боротьби з пам’яткою
Свідоме знищення пам’яток архітектури в Полтаві стало звичним явищем. Інвестори-«благодійники» осідлали швидкого коника, який доставляє їх до омріяних вартісних земельних ділянок у центрі міста майже без перешкод. Варто лише відшукати стару будівлю в історичному центрі, швиденько довести її до жалюгідного стану, оголосити аварійною і … можна зносити, прикриваючи злочин благими намірами реставрації. Якщо не виходить провернути спецоперацію тихенько, без зайвої уваги журналістів та протесту захисників історичного середовища Полтави, то пам’ятку спалюють. Грубо, цинічно, не зважаючи на суспільні та культурні наслідки після втрати Полтавою ще одного об’єкту культурної спадщини.
В останні роки апетити забудовників перетнули усі можливі межі. Їм вже не треба прикидатися перед громадою благодійниками, що вкладають кошти у збереження пам’яток, достатньо озвучити неправдоподібну легенду про «невідомих зловмисників» і не вагаючись зробити з пам’ятки архітектури національного значення руїну.  
З 2012 року орендарі будинку Дворянського зібрання створювали цю димову завісу навколо Дворянського зібрання (кінотеатру Котляревського), щоб приховати істині наміри щодо подальшої долі будівлі, а точніше, земельної ділянки у центрі міста. За сім років оренди, до 2019 року, ТОВ «Старнайт» встигло заборгувати місту значні кошти за користування, спотворити пам’ятку до невпізнаваності, прибудувати жахливі курники-їдальні, які назвали тимчасовими літніми терасами, у середині будівлі знищити інтер’єри та влаштувати нічний клуб з безкінечними кривавими бійками та вбивствами відвідувачів, попробивати зовнішні стіни та послабити несучі конструкції споруди. Свідомими вандальними діями та варварською експлуатацією орендарі нанесли непоправної шкоди пам’ятці, а її уповноважений власник, Полтавська міська рада, не спромоглася захистити громадське майно. Приписи Державної архітектурно-будівельної інспекції, слідство Прокуратури щодо незаконного будівництва та незаконного заволодіння земельною ділянкою, вимога Міністерства культури зупинити роботи на пам’ятці, судові позови жодним чином не вплинули на орендаря та не змусили його увійти у законне русло користування об’єктом культурної спадщини.   
Після тривалої судової тяганини, що розпочалася у 2014 році, у січні 2019-го року Верховний суд визнав надання міською радою історичної будівлі Дворянського зібрання в оренду ТОВ «Старнайт» незаконним, так само, як і усі роботи, що здійснені орендарем. Наприкінці того ж року, у грудні, Господарський суд Полтавської області зобов’язав ТОВ «Старнайт» знести прибудови до пам’ятки.
Надалі події розвивалися, за українськими мірками, блискавично. Полтавська міська рада розірвала договори оренди з ТОВ «Старнайт», проте ті вирішили не підкорятися рішенням суду та вимогам власника пам’ятки і залишилися у будівлі без будь-яких законних підстав, до того ж не сплачуючи кошти за користування об’єктом. Наприкінці січня 2020 року виконавча служба констатувала свою неспроможність виселити ТОВ «Старнайт» з будинку. Розпочалася чергова серія судових позовів.

Сьогодення (невтішне)

9 грудня 2020 року для багатостраждального будинку Дворянського зібрання настав Судний день. Його спалили! Згоріла центральна частина та праве крило історичної будівлі. На другому поверсі знайшли обгорілий труп людини.
Слідчі дії тривають, правоохоронні органи встановлюють причини пожежі та шукають винуватців. У числі версій: навмисний підпал, з метою отримання страхових виплат, порушення правил пожежної безпеки і охорони орендарем. 19 березня 2021 року Полтавська міська рада запланувала виділити 4,5 млн. гривень на реставрацію споруди. Міський голова розраховує на виплати страхової компанії у розмірі 5 млн. гривень.  
Тим часом, пам’ятка закрита для доступу і обстеження фахівцями задля визначення обсягів втрат і напрацювання стратегії порятунку будинку. Перспективи невтішні …

Оксана Бєлявська, кандидат архітектури,
науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського

21 03 27 bud dvoran01

21 03 27 bud dvoran01

21 03 27 bud dvoran01

21 03 27 bud dvoran01

21 03 27 bud dvoran01

21 03 27 bud dvoran01