Вчора земний шлях завершив Олег Петрович Журавльов

Сумну звістку донесла мережа Інтернету. Вчора надвечір земний шлях завершив Олег Петрович Журавльов (3.11.1949 – 16.04.2021) – відомий український археозоолог, широко знаний фахівець в галузі вивчення стародавнього тваринництва, в цілому археології, чудова і тактовна людина, а ще – добрий друг Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, учасник ряду наукових і суто збиральницьких заходів нашого закладу й Центру охорони та досліджень пам’яток археології Полтавської обласної ради, Історико-культурного заповідника «Більськ». Це саме він визначав кістки викопних четвертинних тварин з музейних фондів, археозоологічні знахідки експедицій полтавців, брав участь у численних польових археологічних акціях. Більшість дослідників старожитностей Полтавщини спиралися на його визначення кісткових залишків тварин, знайдених під час розкопок на теренах краю.  

Народився вчений у Дніпрі (Дніпропетровську). Закінчив Київський університет в 1974 р. З цього ж року почав працювати в Інституті археології НАН України. Захистив кандидатську дисертацію. Трудовий шлях розпочав як науковий співробітник в секторі фізико-хімічних досліджень. Пізніше став старшим науковим співробітником Інституту. Вивчав історію фауни і тваринництва доби бронзового віку, античності, слов’ян, не цурався копіткої роботи із визначення кісткових решток хребетних тварин давньоруського та козацького часів. Це стосувалося величезної кількості матеріалів із розкопок Полтави і Глинська 1997–2009 рр., ряду селищ території Більського городища скіфської епохи, окремих поселень бронзового віку. Крім того, ним же визначалися майже всі рештки тварин із науково-рятівних досліджень курганів на Полтавщині. Нагадаємо, що О. П. Журавльов знайшов кістки левів та леопардів з-поміж матеріалів доби мідно-бронзового віку не тільки Криму, а й Середнього Подніпров’я; визначив кісткові залишки сайгаків і верблюдів з Полтавщини в археологічних матеріалах початку нової ери і XVII ст. та багато ін.

Для загалу нагадаємо назви його основних монографій: «Історія фауни і тваринництва Нижнього Побужжя в античний час» (К., 1993), «Остеологические материалы из памятников эпохи бронзы лесостепной зоны Днепро-Донского междуречья» (К., 2001), «Тваринництво та мисливство у трипільських племен на території України» (К., 2005), «Животноводство, охота и ландшафтные особенности античного Ольвийского государства (по костным остаткам)» та ін. Він же є автором більше сотні наукових статей, ряду розділів книг, написаних у співавторстві з колегами. У Полтаві, в т. ч. й у виданнях музею, побачили світ більше десятка значних і невеликих статей та публікацій дослідника. Наприклад, у нещодавно підготовленій до друку ІКЗ «Більськ» разом із музеєм монографічній публікації матеріалів досліджень селища скіфського часу Холодівщина неподалік Більська міститься цілий розділ, що належить перу О. П. Журавльова.

О. П. Журавльов належав до когорти надзвичайно рідкісних фахівців (яких в Україні й на теренах Східної Європи є лише одиниці), репрезентуючи необхідний і цікавий напрямок в історичних та археологічних дослідженнях. Отже, з його втратою ця галузь знань істотно збідніла.

21 04 17 juravlev01Згадуючи Олега Петровича, з яким провів сотні бесід у наукових експедиціях і на рибалці на берегах Дніпра й Ворскли, вклоняюся його енциклопедичним знанням, ерудиції, готовності до наукового пошуку й до зовсім неочікуваних гіпотез під час інтерпретації знахідок.

Вічна пам’ять тобі, Олеже Петровичу! Впевнений, що твої відкриття й наукові напрацювання ще роками будуть в нагоді сучасним і прийдешнім дослідникам, наповнюючи новими сторінками знань історію нашої країни та нашого краю.

Олександр Супруненко, археолог