Одним із цікавих і цінних оригінальних документів з історії полтавської журналістики є фото із Справи 15–253. На знімку, зробленому 7.02.1940 р. в редакції «Комсомольця Полтавщини», зображені (справа наліво) І. Цюпа, Ф. Демченко, В. Ткаченко і О. Юренко. Хто ці люди і як вони причетні до заснованої у 1938 році обласної молодіжної газети?
Лідером зображеного товариства був Федір Степанович Демченко (бл. 1912–1941?). Талановитий поет, після закінчення Харківського газетного технікуму направлений «роз’їздним кореспондентом» до редакції «Комсомольця Полтавщини», вів у газеті відділ культури і літератури. За його ініціативою і найактивнішою участю навколо редакції гуртувався невеличкий, але дуже дійовий колектив із молодих авторів. У роки Другої світової війни Федір за станом здоров’я не був мобілізований, але долучився до антифашистського підпілля і вважається зниклим безвісті під час німецької окупації Полтави.
Іван Антонович Цюпа (1911-2004) – уродженець Полтавщини, радянський і український прозаїк, відомий своїми романами «Брати», «Грози і райдуги», збіркою нарисів про письменників «У серці дзвенять голоси», за яку в 1984 році отримав Шевченківську премію в галузі публіцистики, документальною книгою-спогадом «В пазурах єжовщини» (1995). Шлях його у велику літературу починався після закінчення Харківського інституту журналістики, коли він активно співпрацював, як позаштатний кореспондент, у редакціях кількох обласних і місцевих газет, у тому числі в «Комсомольці Полтавщини».
Валентина Данилівна Ткаченко (1920-1970) – авторка поетичних збірок і книжок для дітей, родом із Чернігівщини. На фото – студентка Харківського культполітпросвіттехнікуму, наймолодша із зображених, але, на їхню ж одностайну думку, найталановитіша. У 1940 році вже мала першу видану книжку і прийнята до Спілки письменників. Працювала редакторкою у видавництві «Молодь». «Комсомолець» неодноразово друкував її вірші. Із І. Цюпою Валентину пов’язувала багаторічна дружба і робота під час війни у Республіканському радіокомітеті, з О. Юренком – бурхливий епістолярний роман у 1940-му і велика кількість віршів-присвят.
Олесь Степанович Юренко (1912-1990) – полтавський поет, письменник і журналіст. На фото – редактор районної козельщанської газети «Розгорнутим фронтом», активний дописувач обласного «Комсомольця». В особовому фонді Юренка зберігається його листування із товаришами юності, серед яких і герої даного фото.
Матеріал підготувала Світлана Капко, науковий співробітник наукової бібліотеки.
