#Наша_незалежність#Марафон_30
З нагоди святкування відродження української державності розпочинаємо серію публікацій про одного з творців нової української літератури полтавця Івана Котляревського.

Хрещений батько класика
(пам’яті Івана Петровича Котляревського присвячується)

Частина І

У фондах Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігається примірник журналу «Україна», на сторінках якого вміщено унікальне фото – запис в одній із полтавських метричних книг 1769 р. (світлина додається). Саме ця публікація підтверджує дату народження Івана Петровича Котляревського [1, с. 70]. Однак два коротких рядки містять не лише загальновідому інформацію.
Йдеться про те, що завдяки цьому запису ми знаємо ім’я «восприемника» новонародженого Івана. Ним виявився Павло Маркевич, чоловік у Полтаві середини ХVIII cт. відомий і впливовий [3, с.89]. Він був бурмистром полтавського магістрату (одним із заступників війта – голови магістрату). Бурмистри не отримували платню. Привілеї цієї посади полягали в тому, що бурмистри не платили податків і не виконували повинностей під час служби. 

Маркевич мешкав недалеко від соборної церкви Успіння Пресвятої Богородиці. Окрім двору, де він безпосередньо проживав з численними родичами та наймитами, пан Павло ще володів двома підварками, одним двором та городом для вирощування овочей (станом на 1766 р.). У переписі зазначено, що голові домогосподарства 47 років, однак варто врахувати, що цей документ вкрай неточно обліковував вік переписаних осіб [2, с. 36–44]. Можна лише припустити, що на момент хрещення немовляти Павлові Маркевичу було близько 50 років.
Цікаво, що Петро Котляревський виявився значно молодшим свого кума. За свідченнями Румянцевського опису він мав 16 років. Отож, на момент народження сина Петрові Івановичу, підканцеляристові полтавського магістрату, було лише близько 20 років. Така вікова різниця ставить під сумнів попередні дружні стосунки між майбутніми духовними родичами.

(далі буде)

Підготувала Олена Замура, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця науково-дослідного експозиційного відділу історії пізнього середньовіччя та нової історії.  
Джерела та література:

Журнал. Україна.  Науковий двохмісячник українознавства. Під редакцією М. Грушевського. – К., 1926. – Кн. 5. – 191 с.
Замура О. Великий шаленець: смерть і смертність в Гетьманщині ХVIII cт.: монографія / О.Ю. Замура. – К.: К.І.С., 2014. – 240 с.
Місто Полтава в Румянцевському описі Малоросії 1765–1769 рр. / упоряд., вступ. ст. і ком. Ю. Волошина. – К.: Наш час, 2012. – 576 с