16 липня 1990 року в  українського народу з’явилася надія на власну державу. Сьогодні, говорячи про Декларацію від 16 липня 1990 року, мимоволі  згадуються Універсали Української Центральної Ради, особливо останній -четвертий. Вони приймалися в різні  історичні епохи і за різних умов, що звісно могло позначитися  на змісті цих документів.  Але об’єднує  їх одне – прагнення українців мати власну державу, будувати добросусідські відносини з іншими країнами і народами. Про причини і обставини, які призвели до розпаду СРСР, сказано й написано багато. Але історики  й експерти,  досліджуючи  цю подію, чомусь рідко згадують Декларацію про державний суверенітет, прийняту  українським парламентом. Хоча,  на думку Збігнєва Бжезінського  вона стала чи  не першим цвяхом, забитим у домовину радянської імперії. Цей документ свідчить про те, що українці прагнули повернути втрачену століття тому державність  правовим цивілізованим шляхом.

Валентина Клочко – старший науковий співробітник науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії.