характеру й душі українського народу
Філарет Колесса
17 липня виповнюється 150 років від дня народження Філарета Михайловича Колесси – фольклориста, композитора, літературознавця, академіка ВУАН. Відомий етнограф Климент Квітка, за сприяння і підтримки якого, Ф. М. Колесса був обраний дійсним членом Академії писав: «За важливу дату для музичної етнографії в Українській Академії Наук треба вважати 29 червня 1929 року, коли на дійсного члена Академії обрано найбільшого дослідника української народної музики доктора Філарета Колессу». Тоді для нього у рамках Академії була відкрита кафедра української етнографіїї.
Народився Ф. М. Колесса 17 липня 1871 р. у селі Татарське Стрийського повіту Станіславського воєводства Австро-Угорщини (нині село Піщани Стрийського району Львівської області). Творчий доробок митця тісно пов’язаний з Полтавщиною. У 1908 р. Філарет Колесса здійснив експедицію на НадднІпрянську УкраЇну до міста Миргорода для записування мелодій українських дум. Цьому передувало звернення у травні 1908 р. Лесі Українки і її чоловіка Климента Квітки до Етнографічної комісії Наукового товариства імені Т. Шевченка у Львові з пропозицією знайти музиканта-спеціаліста для запису мелодій дум і пісень. Тоді Товариство запропонувало кандидатуру 37-річного музиканта-етнографа Філарета Колесси. Від липня 1908 р., оселившись у Миргороді, за неоціненною допомогою живописця, викладача Миргородської художньо-промислової школи імені М. В. Гоголя Опанаса Сластьона, який мав власний фонограф (перший пристрій, для запису і відтворення звуку. який щойно почали використовувати), етномузикант на кількадесятках воскових фонографічних валиках зафіксував мелодії дум у виконанні знаних кобзарів. Серед них: Михайло Кравченко, Платон Кравченко, Явдоха Пилипенко, Опанас Савченко, Микола Дубина, Опанас Сластьон. Крім цього, він отримав у дар від О. Г. Сластьона дев’ять валиків із записами мелодій полтавських кобзарів. Після від’їзду композитора з Миргорода, Опанас Георгійович продовжував записувати мелодії українських дум. До записів він прикладав біографічні довідки про співців і усе це надсилав композиторові до Львова з помітками: «Не забувайте, що це ви робите історію культури!». Відомий український мистецтвознавець, дослідник життя і творчості Опанаса Сластьона, Віталій Ханко з цього приводу зазначає: «Йому ж [О. Сластьону] належить цінна в музикознавчому плані низка солідних досліджень, а ще він надавав діяльну допомогу в ході етнографічної експедиції в Миргороді, що її здійснив незабутній Філарет Колесса». У 1909 р. на ІІІ Міжнародному конгресі музичного мистецтва у Відні Колесса доповів про проведену експедицію, ілюструючи доповідь фонографічними записами, що мало величезний успіх. Результатом багаторічної праці дослідника української народної музики стали «Мелодії українських народних дум», опубліковані у двох серіях – 1910 та 1913 рр. Це видання стало подією національного масштабу, суттєво вплинуло на розвиток української культури. Леся Українка, одержавши книгу, так писала її авторові у листі від 7 червня 1911 р.: «…Незвичайно втішно було мені бачити сю велику працю викінченою і доведеною до ладу Вашим високоосвіченим старанням. Тепер уже справді можна сказати: «Наша пісня, наша дума не вмре, не загине. Честь Вам і дяка за Ваші труди».
Використані джерела та література: Експедиція Філарета Колесси на Наддніпрянську Україну.URL.: https://uk.wikipedia.org./wiki/; Леся Українка Енциклопедія життя і творчості Листи Лесі Українки. URL:http://lukrainka.name/uk/Corresp/1911/19110607.html;ridna.ua/2020/02/riativnyk-ukrains-koho-kobzarstva/; Портрети українських кобзарів Опанаса Сластьона /передм. В.М. Ханко, упоряд. О.О. Савчук; художн. оформ. О.Г. Чекаль. – Харків: Видавець Олександр Савчук, 2018. – 36 с.[25іл.]; Самородов В.М., Кигим С.Л. Полтавський вимір Національної академії наук України (1918 – 2018): Події. Постаті. Пам'ять / наук. ред. В.М. Самородов. – Полтава: Дивосвіт, 2019. – С. 136 – 137.
Підготувала Світлана Кигим – старший науковий співробітник ПКМ імені Василя Кричевського
