І знову запрошуємо вас до затишного дворика Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, де розташований невеликий парк. Настала пора цвітіння літніх видів, а на тих, що квітували навесні, вже достигають плоди. Спекотні дні сприяють цьому. Вже вкрилися поволокою сині ягоди магонії падуболистої, незабаром можна буде поласувати кислуватими плодами сливи Піссарда. На квітниках буяють: ехінацея пурпурова, сортові чорнобривці, петунії, лілійники, хости.

Рясним цвітом вкрилася софора японська. Це справжнє дерево-аптека – використовується для лікування понад 30 хвороб. Всі наземні частини софори містять рутин, який відноситься до групи Р вітамінів. Найбільше його у пуп’янках і квітах (до 30%). Рутин має високу біологічну активність, особливо у поєднанні з вітаміном С. Насамперед зменшує ламкість і проникність кровоносних судин, запобігає утворенню тромбів. Його застосовують для попередження внутрішніх крововиливів. Із плодів рослини виготовляють настоянку, яка прискорює регенерацію тканин. Дикорослі ліси з участю софори зустрічаються у Південному Китаї та Японії. Здавна на батьківщині софору японську використовували для фарбування дорогих шовкових тканин у жовтий колір. Цікаво, що в Китаї цей колір вважався виключно кольором одягу імператора та його родини. Пуп’янки софори, в яких зосереджено найбільше фарбувальних речовин, у середні віки навіть стали об’єктом експорту до Західної Європи, де їх називали “китайськими жовтими ягодами”. Здавна цінувалася і тверда, гнучка, стійка проти гниття деревина софори, її широко використовували у будівництві, для виготовлення меблів і паркету. Але обробка деревини софори, завдяки наявності отруйних алкалоїдів, була небезпечною справою. Коренева система рослини глибока, розгалужена, тому посадки софори по ярах запобігають ерозії. А ще вона, як й інші бобові, утримує і накопичує азот у ґрунті, тому дуже корисна для виснажених земель.

Вже другий рік поспіль влітку у нас квітує плодова рослина – унабі ююба (зизифус, китайський фінік), яка вважається однією з найбільш зимостійких субтропічних культур. У Китаї рослину вирощуюють вже понад п’яти тисяч років і вивели близько 400 сортів. Саджанець унабі подарував дендропарку музею в 2019 р. Хорольський ботанічний сад. Зизифус – цінна лікарська, дієтична, харчова рослина.

Ми запрошуємо всіх бажаючих помилуватись цвітітнням сортових гібісків сирійських – представників родини Мальвових. А через тиждень до них приєднається і гібіск Русанова, що вкриється великими малиновими квітами. Назва роду походить від грецького слова hibiscos, що означає схожий на ібіса (гінецей квітки деяких гібісків вигнутий, наче дзьоб згаданого птаха). Квітка гібіска сирійського ще з кінця ХІХ ст. є символом Південної Кореї. Вона навіть зображена на гербі країни і грошовій одиниці в одну вону. І хоча одна квітка гібіска радує красою всього лише день, весь кущ залишається вкритий квітами 100 днів. У Республіці Корея рослина носить назву мугунгхва (безсмертна квітка) і символізує безкінечне процвітання та успіх нації.

А хто бажає більш детально дізнатись про екзоти нашого парку, може замовити тематичну екскурсію.

Підготувала Олена Халимон, старший науковий співробітник ПКМ імені Василя Кричевського

21 07 30 dendroperk01

21 07 30 dendroperk01

21 07 30 dendroperk01

21 07 30 dendroperk01

21 07 30 dendroperk01

21 07 30 dendroperk01

21 07 30 dendroperk01

21 07 30 dendroperk01

21 07 30 dendroperk01

21 07 30 dendroperk01