Литвиненко Енгеліна Іванівна

Служіння музейній справі як покликання душі – це шлях багаторічної самовідданої праці Литвиненко Е. І., більша частина життя якої була пов'язана з Полтавським краєзнавчим музеєм.
Енгеліна Іванівна народилася в м. Шостка Сумської області в родині службовця. Батько, Литвиненко Іван Іванович (родом з с. Івонченці на Полтавщині), отримав призначення на роботу у м. Шостка, де пройшли її довоєнні роки життя. Після війни дівчина повернулася до Полтави, де закінчила зі срібною медаллю середню школу №10.
У 1952-1956 рр. навчалася на історико-філологічному факультеті Полтавського державного педагогічного інституту ім. В. Г. Короленка (зараз Полтавський національний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка). Після закінчення вузу короткий час працювала вчителем історії полтавської школи №4, в Державному музеї історії Полтавської битви на посадах наукового, старшого наукового працівника, екскурсовода.
З 01. 01. 1964 р. розпочинає трудову діяльність у Полтавському краєзнавчому музеї науковим працівником. Протягом більш ніж двадцяти років роботи у музеї Енгеліна Іванівна перебувала на посадах: старшого наукового співробітника, завідуючою масовим відділом, ученим секретарем, завідуючою відділом наукового атеїзму, заступником директора з наукової частини.
У 1990 р. вийшла на заслужений відпочинок, але вже через кілька днів повернулася на роботу до музею і виконувала обов’язки музейного наглядача, техніка, старшого та провідного наукового працівника до січня 2011р.
У науковому доробку Литвиненко Е. І. понад 60 наукових довідок, реферати, ряд методичних розробок, чисельна кількість буклетів та проспектів, тематичні і оглядові екскурсії, лекції, статті ( 20 опублікованих наукових робіт). Вона брала активну участь у побудові експозиції, що висвітлювала історію Полтавщини ХІХ - поч. ХХ ст. (90-і рр. ХХ ст.), долучилася до створення і формування музейного архіву, сприяла розвитку освітньої діяльності, збагатила фондову збірку і допомогла багатьом молодим співробітникам отримати професійні знання та навички. Закоханість Енгеліни Іванівни у музейну справу вплинула на її доньку, Барську Ганну Михайлівну, яка теж багато років свого життя віддала музею і пройшла шлях від наукового співробітника до завідувачки відділу, де працює і нині. Пригадуючи матір, Ганна Михайлівна зазначає, що музей був сенсом її життя, а співробітники науково-дослідного відділу природи називали Енгеліну Іванівну «музейною матусею».
Литвиненко Е.І. була нагороджена медаллю «Ветеран праці» (1985 р.), багатьма грамотами та подяками.
Пам'ятаємо з вдячністю!
Устименко О. В. – старший науковий співробітник науково-дослідного відділу культурно-освітньої роботи.

21 09 04 lytvynenko