«Войною йти на віроломного неприятеля поставляют…»

«Войною йти на віроломного неприятеля поставляют…»

(Хотинська битва 1621 р. у викладі «Літопису» Самійла Величка)

Початок

У 2021 р. виповнюється 400 років одній із найбільш важливих сторінок в історії Східної Європи – Хотинській битві 1621 р.

У XVI-XVII ст. європейські країни зіткнулися з реальноюзагрозою бути знищеними під ударами могутньої Османської імперії. Наприкінці 1610-х років між Портою та Річчю Посполитою спалахнув грандіозний військовий конфлікт, що став найбільшим випробуванням для країн Східної Європи на початку XVII ст. Він відомий під назвою «Хотинська війна» (1620-1621 рр.), оскільки найзапекліші бойові дії відбулися під стінами Хотинської фортеці (тепер місто в Чернівецькій області України).

Сучасник тих подій, Яків Собеський, називав Хотинську битву «війною, подібною по розмірах, не бачили і не запам’ятають наші сучасники... Війна ця відрізнялася як багаточисельністю зібраних військ, так і величезними приготуваннями, уславилася непохитною мужністю суперників, швидкістю військових рухів і сприятливим завершенням» [2, с. 44-45]. Участь у битві на стороні Речі Посполитої взяло 30-тисячне козацьке військо під командуванням гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Зіткнення тривало близько чотирьох тижнів – з 2 вересня по 9 жовтня 1621 р. Результатом багатоденної битви стало відвернення турецької загрози для багатьох країн Східної Європи та підписання мирного договору.

Хотин став відправною точкою для формування козацького історичного міфу. Найповніше цей міф проявився у козацьких літописах, діаріушах, панегіриках тощо. Одним із ключових творів козацького історіописання, на сторінках якого поставала небачена картина історичного протистояння, є «Літопис» Самійла Величка.

У 1720 р. у с. Жуки Самійло Величко закінчив укладати «Літопис» (так було зазначено на його титульному аркуші) і перейшов до написання «Повіствования літописного». Наприкінці роботи він помістив відомості про Хотинську битву 1621 р. Вірогідно, задум розширити твір і включити до нього події періоду гетьманства Петра Сагайдачного та козацьких повстань 20-30-х рр. XVII ст. з’явився у літописця між 1720-1725 рр. На цей час він уже полишив Жуки і перебрався до Диканьки. Варто відзначити, що навіть після завершення «Літопису» С. Величко постійно його доопрацьовував, дописував, приєднував до нього оригінали та копії документів [1, с.XVI]. Завдяки цьому твір отримав «Початкову частину» та «Прєдмову до читєльника», що містила посилання «О Хотінской, прежде описанной войні». Передмова відсунула ключові події козацької історії на три десятиліття до початку повстання Б. Хмельницького – до 1620 р.

Окрім польських авторів (М. Титлевського, С. Твардовського) С. Величко скористався невідомим козацьким літописом, що натепер є втраченим. Головним історичним джерелом для літописця була праця Мацея Титлевського «Narratio de praeliis gestis inter Polonum et Turcam Annis 1620 et 1621», або «Розповідь про війну та подвиги між Польщею та Туреччиною між 1620 та 1621 роками», що ґрунтувалася на свідченнях учасників битви – записах Т. Шемберга та Я. Остророга.

Хотинська війна 1620-1621 рр. порушила питання легітимації козацтва, задоволення його основних вимог, що стосувалися станових прав і привілеїв, узаконення його в очах суспільства й держави. Оповідь С. Величка починається з сейму, зібраного в Речі Посполитій через турецьку загрозу, що постановив: «войною йти на віроломного неприятеля поставляют…». Оповідь охоплює події Хотинської битви від 2 вересня до 12 жовтня 1621 р. Виклад про похід гетьмана П. Сагайдачного розпочинається «в день пріостатній месяца августа» – т.т. 30 серпня 1621 р., коли козацьке військо прибуло під Хотин на з’єднання з королівськими військами та, переправившись через р. Дністер, розбило свій табір. Закінчується розповідь описом подій 12 жовтня, коли після підписання мирного договору турецьке військо повернуло назад – у володіння Османської імперії.

Далі буде...

Підготували: Яремченко В., Лавріненко А.

Джерела та література:

1. Мемуары, относящиеся к истории Южной Руси. Вып. 2: Перв. половина XVII ст. / Ф. Евлашевский, Я. Собеский, С. Окольский [и др.]; пер. К. Мельник; под ред. В. Антоновича. – Киев: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1896. – 438 с.

2. Хотинська війна 1621 року: докум., матеріали, дослідж. / Держ. іст.-архітектур. заповідник «Хотин. Фортеця»; редкол.: Михайлина Л. П. (голова) та ін. – Хотин: б. в., 2011. – 198 с.