Осінні і зимові спостереження за птахами – це щорічні акції, до яких долучаються багато європейських країн. Зимова акція носить назву «Великий зимовий облік птахів» і проводиться в середині січня. Цього року науковці відділу природи Музею вже рахували птахів морозними січневими днями і тепер долучаються до всеєвропейських осінніх спостережень за пернатими. Об’єктом нашої цікавості цього разу були птахи, що живуть поблизу водойм. Отже, протягом дня спостережень на річці Ворскла ми побачили три окремі зграї крижнів, по 6-8 особин. Крижні – найбільша і найпоширеніша дика качка, предок качки домашньої. Про свої родинні зв’язки вони не забувають. Частенько в природі зустрічаються крижні з «нестандартним» забарвленням пір’я – це результат схрещування з різними породами домашніх качок, адже потомство від цих двох видів зберігає здатність до розмноження.

Водяних курочок бачимо, як правило, парами. Водяна курочка, на відміну від більшості водоплавних птахів, не має перетинок на лапках, тож постійно користується заростями водоростей, щоб пересуватися вздовж берега, і серед річки їх не побачиш, тоді як крижні постійно перепливають річку вздовж і впоперек.

В двох місцях бачили рибалочку голубого. Ці яскраві пташки нагадують гостей із тропічних країн. Як зрозуміло з назви, їх основна кормова база – це дрібні риби. Рибалочки дуже вправно пірнають, злітають у повітря прямо з-під води. Живуть парами, тільки коли вирощують пташенят, а весь інший час тримаються на віддалі один від одного – у кожного свої мисливські угіддя. Трапляється, що рибалочки роблять нову кладку яєць, коли попередні їх пташенята ще досить молоді і не всьому навчилися – в таких випадках першому виводку доводиться несолодко – вони часто гинуть, поки вчаться пірнати, або стають здобиччю хижаків.

Також зустріли сіру чаплю і квака. Сірі чаплі частіше зустрічаються в заплавах, на старому руслі, на ставках, де відпочивають на сухих деревинах. Їжу вони частіше добувають на луках, у траві, ніж у воді. А от квак полюбляє саме рибу і щоб її легше спіймати, вдається до хитрощів – кидає на воду перо або комаху і хапає рибу, яка підпливає подивитися, що впало.

Під час ранкових спостережень на ставках поблизу мікрорайону Сади-2 виявлено квака, норця великого 10 особин, гніздо синички ремеза. Ремез – один із найменших птахів у наших краях, і справжній майстер з будівництва гнізда.

На ставку номер три Полтавського міського парку цікаві зміни. Ще кілька років тому там жили лиски і чирки-тріскунки. Тепер лисок значно побільшало, близько двох десятків особин, а чирки вочевидь змушені були шукати собі інше місце для проживання. Прилітала незвичайна для цього ставка гостя – сіра чапля, за кілька років періодичних спостережень вперше. В очереті на цьому ставку також мешкають вільшанка і синиця блакитна.

Звичайно, тут перераховані не всі птахи, яких можна зустріти на Полтавських водоймах. Наша орнітофауна значно багатша, але щоб познайомитися з усіма її представниками, потрібно багато днів і місяців обережних розвідок. Науковці відділу природи Музею мають намір продовжувати свої спостереження, щоб потім ділитися здобутими знаннями з допитливими полтавцями.

Підготувала Олена Деркаченко, науковий співробітник науково-дослідного експозиційного відділу природи ПКМ ВК.