Різні народи, проходячи вирішальні етапи свого історичного шляху і національного становлення, створювали оригінальні зразки холодної зброї та техніку володіння нею. Нерідко така зброя з’явившись у певному географічному регіоні, в подальшому отримувала широке розповсюдження та популярність. Яскравим прикладом цього є шашка – клинкова холодна зброя кавказького походження. Основними особливостями шашки є: незначна кривизна клинка, ефес відкритого типу без захисних елементів, роздвоєне навершя руків’я, носіння на плечовій портупеї обухом уперед.

Сила удару холодної зброї розраховується за формулою, де маса множиться на швидкість у квадраті. Досить легка шашка дозволяла наносити швидкі і потужні рублячі удари. Варто також відзначити, що внаслідок незначного вигину клинка, шашкою також можна рубати в обидва боки. А носіння шашки обухом уперед дозволяло одним рухом виймати її з піхов і завдавати удару.

Одними з перших бойові якості шашки у військових сутичках із гірськими племенами Кавказу мали можливість оцінити вояки Чорноморського козацького війська, сформованого 1787 року з колишніх запорожців.

У 1792 – 1794 рр. козаки-чорноморці були переселені на правий берег р. Кубань, де разом із Кавказьким лінійним козацьким військом захищали Кавказьку кордонну лінію, що проходила по річках Кубані, Малці і Тереку. Рубляча кавказька зброя в значній мірі визначила вигляд традиційного для регіону чоловічого костюму – «черкески», з розрізами для вільних рухів руками. Мода на черкеський військовий костюм набула поширення серед козаків, а черкеська шашка стала основою для еволюції шашки козацької. Постачання Кавказькому лінійному війську шашок кавказького типу почалось у 1850-х рр.

У лютому 1860 р. відбулись зміни військово-адміністративної структури регіону. Праве крило Кавказької лінії було назване Кубанською областю, а Чорноморське козацьке військо було перейменоване в Кубанське козацьке військо.

У 1869 р. військо замовляє на Златоустівській збройовій фабриці тисячу шашечних клинків, які виявились дуже високої якості. З цього часу Кубанське козацьке військо замовляло шашки лише у Златоусті.

У колекційній збірці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігаються шашки Кубанського козацького війська з клеймами Златоустівської збройової фабрики.

Одна з них датована 1899 роком. Загальна довжина шашки становить 878 мм. Клинок сталевий, малої кривизни, односічний (бойова частина двосічна), з двома вузькими долами під обухом. На п’яті клинка з правого боку фігурний картуш з абревіатурою «ЗОФ» («Златоустовская оружейная фабрика») і датою виготовлення «1899». Поряд два клейма інспекторської перевірки у вигляді літер «П» і «Ш». На п’яті клинка з лівого боку фігурний картуш з військовим клеймом Кубанського козацького війська у вигляді абревіатури «ККВ».

Ефес відкритого типу утворений прямим руків’ям (з роздвоєнною голівкою), що складається з двох симетричних частин із чорного рогу, скріплених за допомогою трьох металевих заклепок. Піхви відсутні.

Інша шашка Кубанського козацького війська (зразка 1904 р.) датована 1910 роком. Загальна довжина шашки – 898 мм. Клинок сталевий, малої кривизни, односічний (бойова частина двосічна), з двома вузькими долами під обухом. На п’яті клинка з правого боку фігурний картуш з абревіатурою «ЗОФ» і датою виготовлення «1910». Поряд два клейма інспекторської перевірки у вигляді літер «А» та «А» під короною. На п’яті клинка з лівого боку фігурний картуш з військовим клеймом Кубанського козацького війська у вигляді абревіатури «ККВ».

Ефес відкритого типу утворений прямим руків’ям (з роздвоєнною голівкою), що складається з двох симетричних частин із білого рогу, скріплених за допомогою чотирьох металевих заклепок. Темляк шкіряний коричневого кольору.

Піхви дерев’яні, обтягнуті чорною шкірою. Устя, гайка з кільцем та наконечник із білого металу. До кільця приєднаний один пасовий ремінь портупеї.

Шашка Кубанського козацького війська зразка 1904 р. була передана музею у 1961 р. полтавцем, ветераном Другої світової війни, Іваном Трохимовичем Шкурченком. Іван Трохимович народився 1899 р. в м. Полтаві. У 1918 р. вступив до лав Червоної армії. Брав участь у боях громадянської війни з 1918 р. до 1921 р. Учасник Другої світової війни (з 1944 р.). Був командиром 812-го артилерійського Володимир-Волинського полку 273-ї стрілецької Бежицької ордена Богдана Хмельницького дивізії.

Козацтво вирізнялось високим рівнем боєздатності і розвинутим індивідуальним бойовим мистецтвом. Найбільш яскраво бойове мистецтво кубанських козаків виявилось у кавалерійських частинах, для котрих домінуюче значення мали індивідуальні навички і вміння вести бій у кінному строю за допомогою холодної зброї.

На початку ХХ ст. значну частину Кубанського козацького війська становили нащадки українських козаків, котрі продовжували зберігати військово-козацькі звичаї та навички. Отже, українські військові традиції і козацьке бойове мистецтво продовжували існувати на початку минулого століття, а в наш час є засадничими основами для відродження козацької спадщини.

Підготував Роман Прохватіло, завідувач сектору пересувних і стаціонарних виставок науково-дослідного експозиційного відділу виставкової роботи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

 

21 10 13 shashky01

21 10 13 shashky01