#ексклюзив_від_фондів

На початку ХХ ст. поштівка стала надзвичайно популярним засобом спілкування. Адже вона була недорогою, яскравою, швидко прибувала до адресата. Особливо цікавими вітальними поштовими листівками були художні картки, що друкувалися за спеціальними ескізами митців.
Визнаною майстринею поштівки, яка фактично опанувала і розвинула новий не лише для себе, але й для тогочасного мистецтва вид графіки — художню поштову листівку стала Єлизавета Меркурівна Бьом (1843–1914) — дворянка з роду Ендаурових, вихованка І.М. Крамського у школі Імператорського Товариства Заохочення Мистецтв, художник-графік, силуетистка, ілюстратор.
Поштові картки, ілюстровані милими та наївними малюнками Є.М. Бьом, набули надзвичайної популярності в епоху модерна. За шістнадцять років художниця створила більше трьохсот оригінальних композицій для відкритих листів. Прості сценки і сюжети її акварелей, в яких головними героями були милі дітлахи, відповідали формату поштівки, викликали ностальгічні спогади про дитинство як світ чарівного і казкового.
Перші авторські ескізи для поштових карток художниця виконала у 1898 р. для різдвяного випуску відкритих листів Общини Святої Євгенії. У музейній колекції зберігається невелика колекція поштових листівок (близько 20), випущених за акварелями Єлизавети Бьом, серед них і поштівка з уривком євангельського віршу «Слава в вышних Богу и на земли мир». У православному богослужінні це молитовний піснеспів, заснований на янгольській пісні, виконаній під час благовісті пастухам про Народження Ісуса Христа.