16 січня 2022 року пішов у засвіти відомий вчений у галузі землеробства та агрохімії, багатогранна особистість з величезним творчим потенціалом, добрий друг нашого Музею – Микола Миколайович Опара.

Народився Микола Миколайович 23 лютого 1940 року в селі Мошни Черкаського району Черкаської області. Після закінчення Золотоніського сільськогосподарського технікуму (нині Золотоніський фаховий коледж ветеринарної медицини БНАУ), працював агрономом у колгоспі «Росія» Градизького району (нині Кременчуцький район) Полтавської області.

З 1963 року навчався на агрономічному факультеті Полтавського сільськогосподарського інституту (нині Полтавський державний аграрний університет), який закінчив з відзнакою.

У 1975 році М.М. Опара захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук.

У 1988-1992 роках працював у рідному інституті на посаді проректора факультету підвищення кваліфікації. Тут отримав вчене звання доцента. У 1992 році став генеральним директором НВО «Еліта», у складі якого — найстаріша в Україні Полтавська державна сільськогосподарська дослідна станція імені М.І. Вавилова (нині Полтавська державна сільськогосподарська дослідна станція імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН). У 1998 р. очолював Центр наукового забезпечення агропромислового виробництва області.

З 2000 року вчений працював на кафедрі землеробства та агрохімії Полтавської державної аграрної академії (нині Полтавський державний аграрний університет), займав посаду проректора з науково-педагогічної та наукової роботи. Пізніше, продовжив свій трудовий шлях як професор кафедри землеробства і агрохімії імені В.І. Сазанова факультету агротехнологій та екології. Автор понад 650 наукових матеріалів з різних питань агропромислового комплексу.

Працював відповідальним за роботу студентського наукового товариства Полтавської державної аграрної академії, головою ветеранської організації та членом ради народного музею закладу, членом редакційної колегії журналу «Вісник Полтавської державної аграрної академії», спеціальним кореспондентом газети «Село Полтавське», заступником голови з наукової роботи Громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства».

               За вагомий внесок у розвиток аграрної науки та багаторічну сумлінну працю Микола Миколайович удостоєний почесного звання заслуженого працівника сільського господарства України, нагороджений відзнакою «Відмінник аграрної освіти та науки» ІІІ ступеня, медаллю імені Т.С. Мальцева, Почесною грамотою Верховної Ради України.

Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, з яким науковець тривалі роки підтримував тісні творчі зв’язки, висловлює щирі співчуття рідним та близьким Миколи Миколайовича. Сумуємо разом з Вами!

Світла пам'ять видатному полтавцю!