1 березня 2019 року у виставковій залі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського пройшла Третя наукова конференція «Село Жуки – батьківщина літописця Самійла Величка». Організували форум дослідників видатного літописця козацької доби Департамент культури і туризму Полтавської облдержадміністрації, Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського, Полтавська районна рада і Полтавська районна адміністрація, за участі Центру пам’яткознавства НАН України і Українського Товариства охорони пам'яток історії та культури.
Мету конференції у вступному слові до присутніх (а це історики, краєзнавці, музейники, вчителі шкіл, представники козацтва) окреслив директор Полтавського краєзнавчого музею, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України Олександр Супруненко. На його думку, низка заходів останнього часу, покликаних досліджувати та популяризовувати спадщину Самійла Величка, як і нинішня конференція, це не лише данина літописній спадщині нашого видатного земляка. Вивчення документу епохи, який дійшов до нас, нащадків, дозволяє більш ґрунтовно аналізувати етапи державотворення в Україні, визначати найбільш продуктивні тенденції у формуванні її державних устремлінь.
З привітанням до учасників наукової конференції звернувся гість музею – голова Полтавської районної ради Михайло Кононенко. Він, зокрема, поінформував присутніх про реалізацію громадських ініціатив щодо відзначення у 2020 році 300-річчя від часу створення монументального твору української історико-мемуарної прози XVII-XVIII ст.. – «Літопису» Самійла Величка. Напрями підготовчої роботи охоплюють створення культурно-історичного музею-заповідника козацької слави у селі Жуках, організацію відповідного екскурсійно-туристичного супроводження пам’ятних місць, удосконалення умов присудження щорічної премії імені Самійла Величка тощо.
Про конкретні фахові напрацювання полтавських істориків щодо підготовки до відзначення ювілею «Літопису» Самійла Величка» розповіла учасникам конференції доктор історичних наук, професор, завідувачка кафедри історії України Полтавського національного педуніверситету Людмила Бабенко. Вона переконана, що на Полтавщині, яка зіграла визначальну роль у державотворчому поступі народу та його очільників доби Гетьманщини, склалася наукова школа дослідників цього періоду, які плідно вивчають різноманітні аспекти суспільно-політичного життя на українських землях у XVII-XVIII століттях, мають сформоване уявлення про тодішній досвід будівництва держави.
Підтвердженням цих висновків стали виступи учасників конференції – полтавських істориків, а також гостей музею з Харкова, Батурина, Опішного. Тематичний спектр представлених ними доповідей і повідомлень охоплює не лише історичні, але й археологічні, історіографічні розвідки, висвітлює діяльність видатних сучасників Самійла Величка, побут населення полтавського краю, зокрема козацтва, історію села Жуки, перспективи у туристичного освоєння краю.
У конференції взяли активну участь співробітники різних відділів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. У фойє розгорнули невелику виставку, присвячену Самійлові Величку, представили колегам-краєзнавцям свої напрацювання з історії Полтавщини XVII-XVIII ст. За результатами Третьої наукової конференції «Село Жуки – батьківщина літописця Самійла Величка» готується видання збірки наукових праць учасників заходу.
Науковці, вчителі, краєзнавці-аматори, представники громадськості підтримали ініціаторів звернення до уряду України стосовно відзначення у 2020 році 300-річного ювілею козацького літописця Самійла Величка на державному рівні.
