Перстень-печатка. Поч. V ст. до н. е. м. Мілет.
У експозиції «Унікальні предмети у зібранні музею (Скарбниця)» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського представлена унікальна річ – перстень-печатка початку V ст. до н. е. з м. Мілет. Знайдено у похованні в кургані № 24 Перещепинського курганного некрополю під час проведення розкопок І. М. Кулатовою у 2001 р. Виготовлений з металу жовтого кольору. Перстень-печатка – яскравий та високохудожній зразок класичної античної торевтики. Перстень має сплощений овальний щиток із загостреннями на кінцях, гранену шинку без потовщення донизу зі стременоподібним профілем. Подібні персні датуються серединою-третьою чвертю V ст. до н. е. Щиток прикрашає різьблене зображення колісниці з парою коней та майже оголеною фігурою візниці, що передані у профіль. За спиною у молодого наїзника, який тримається за ремені упряжі у пориві вперед, звивається плащ. Шинка персня знизу зберігає сліди заполірованого з′єднання.
До 170 – річчя Катерини Скаржинської
Виповнилося 170 років з дня народження Катерини Скаржинської (10.02.1852 — поч. липня 1932) — української меценатки, музейниці, збирача старожитностей та видавця, засновниці Лубенського музею К. М. Скаржинської у Круглику, що на околиці Лубен, а також одного з фундаторів колекційного зібрання Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства (сучасного Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського).
До Міжнародного Дня рідної мови
Традиційно, 21 лютого, у світі відзначають Міжнародний День рідної мови. Це свято було запроваджено з метою сприяння мовній і культурній різноманітності.
В свою чергу, ми пропонуємо Вам перевірити свої знання про історію та культуру рідного краю.
Бажаємо успіху!
СИМВОЛ НАЦІЇ
19 лютого відзначаємо День малого державного герба України. Затвердженого Верховного Радою саме цього дня у 1992 році. Ним став золотий тризуб на синьому щиті – національний символ українців часів визвольних змагань ХХ століття.
Тризуб – стародавній символом, який зустрічався на українській території з найдавніших часів і шанувався як магічний знак та оберіг.
«Герб» (походить від німецького erbe – спадок) означає емблема, спадковий знак, поєднання фігур і предметів, що виражає історичні традиції власника.
Державний герб – це символ, який презентує країну як суверенну незалежну державу. Він зображується на офіційних документах, печатках, грошових і знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ. У світовій практиці немає суворої регламентації творення державних гербів. Практика їх оформлення спирається на національні традиції певної країни.
Нерозгадана знахідка Хорольського золота
120 років тому в селі Милюшки Новоаврамівської волості Хорольського повіту Полтавської губернії (нині село Мелюшки Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області) була зроблена унікальна знахідка. Мешканець села Тимофій Свербигуз на городі своєї садиби знайшов уламки кварцу, що містили золото, і передав їх до земської управи. Щоденне Харківське видання «Южный край» 9 серпня 1902 р. повідомляло про цю подію: «…куски кварцу були узяті у «барулі» (яр) на землі, яка раніше належала поміщику Александрову. В них були часточки золота у вигляді блискіток та крупинок». Далі зазначалось про дослідження, проведені комісією у сусідніх ярах на землях поміщиків Лобаса і Боровиковського і знаходження там кварцу з часточками золота. Хорольська повітова земська управа доставила ці знахідки до Полтавської губернської земської управи. При дослідженні професором Московського університету В. І. Вернадським виявилось, що вони складаються з жильного білого кварцу з дрібними включеннями свинцового блиску і являють собою багатий кварцем самородок золота. Вага всіх уламків кварцу із золотом складала 13,5 г, окрема штучно сплющена пластинка золота, також з домішками кварцу важила 1,5 г.
Рукавиці Григорія Китастого
Цими зимовими днями згадуємо нашого земляка, уродженця м. Кобеляки Григорія Китастого – композитора, диригента, бандуриста, керівника української капели бандуристів імені Тараса Шевченка у США.
17 січня митцю виповнилось 115 років. Доля принесла Григорію непрості випробування, закинула далеко від рідної землі, але разом з тим обдарувала непересічним таланом, який дозволив його творчості стати надбанням не лише української нації.
Крилаті вісники весни
16 лютого 2022 р. із затишного приміщення Першої галушкової мануфактури «Комора» лунали веснянки та заклики весни: «Прийди весно, прийди красна, принеси нам урожай рясний!» Тут проходило інтерактивне дійство «Крилаті вісники весни в українських обрядових стравах». Туристична агенція «Скарбничка мандрів» запросила на захід небайдужих відвідувачів. Дуже приємно, що разом із батьками на свято завітала і малеча. Діти із задоволенням виконували різноманітні завдання – «боролися» із лютою Зимою. Для цього співали веселу веснянку, навчилися водити традиційний хоровод, так званий «кривий танок», а під час майстер-класу разом із батьками – виготовляти обрядові страви, присвячені птахам, – шпачків і жайворонків.
Про знахідки з науково – рятівних досліджень курганів поблизу колишнього села Волошине
Влітку 2012 р. Полтавською експедицією ДП НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України були проведені дослідження курганів №№ 4 і 6, що залишилися від розкопаної групи IV у 2005 – 2006 роках, на краю лівого берега р. Псел, поблизу колишнього села Волошине Дмитрівської сільської ради міста Горішні Плавні Полтавської області. Знахідки з колишнього с. Волошине, розподіляються за місцезнаходженням, насамперед, частина предметів походить з кургану 4 та кургану 6.
До Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав
Найбільш масштабною, довготривалою і трагічною з усіх локальних воєн, що їх вів Радянський Союз на території інших держав, була Афганська війна. Вона розпочалася 25 грудня 1979 року, закінчилась 15 лютого 1989 року і тривала 3 340 спекотних днів і холодних ночей. Через афганське пекло пройшло близько 160 тисяч українців із 600 тисяч усіх радянських воїнів, що побували там. Україна понесла за ці роки 25 % усіх людських втрат й економічних витрат СРСР. Військово-транспортна авіація була оснащена літаками Ан-26. Немало танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів теж вироблялось в Україні. Загальні людські втрати від цієї війни становили 77 тисяч загиблих, поранених, інвалідів. Серед них кожен п’ятий був вихідцем з України.
Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського сердечно вітає Володимира Мокляка
Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського сердечно вітає нашого колегу, заслуженого працівника культури України, заступника директора з наукової роботи Володимира Мокляка з високою церковною нагородою – орденом святого Архістратига Михаїла ІІ ступеня. Володимир Олександрович удостоєний цієї відзнаки за заслуги перед Помісною Українською Православною Церквою та побожним народом. За дорученням Митрополита Київського та всієї України Епіфанія орден відомому в Україні вченому-історику вручили в Полтаві, на Стрітення, 15 лютого 2022 року Божого.
До 70-річчя від дня народження
Галина Рідна – український живописець, член НСХУ, заслужений художник України. Вишкіл здобула в Одеському художньому училищі ім. М. Грекова і Миргородському керамічному технікумі ім. М. Гоголя.
На експресивній і декоративній за характером творчості Г. Рідної позначилися впливи українського народного мистецтва, зокрема стінописного малювання. Найхарактерніші твори художниці зберігаються в художньому та краєзнавчому музеях Полтави, профільних музеях Києва, Канева та в приватних збирачів України і за кордоном.