Про одне з перших крем'яних знарядь праці людини – гостроконечник
Кам'яний вік – найдавніший період в історії краю. Освоєння його на території давньою людиною відбулося в пізньому палеоліті (40 – 11 тис. до н.е.). Для періоду мезоліту (Х – VI тис. до н.е.) відомі поселення в урочищі Біла Гора (р. Коломак) та у с. В'язівок 4(р. Сніпорід). В неоліті (V – п. п. ІІІ тис. до н.е.) на Полтавщині проживали носії трьох археологічних культур – лисогубівської, дніпро – донецької та неоліту ямочно – гребінчастої кераміки.
23 листопада – Міжнародний день акварелі
23 листопада відзначається Міжнародний день акварелі. У 1991 р. ініціатором започаткування свята став мексиканський художник Альфредо Гуати Рохо (1918–2003).
Видатним майстром акварелі, роботи якого зберігаються у живописній колекції Музею, вважають Миколу Васильовича Кричевського. Примітно, що старший син Василя Григоровича Кричевського та його першої дружини Варвари Марченко народився у Харкові 24 листопада.
Микола Кричевський (1898–1961) – українсько-французький художник-постімпресіоніст, живописець, графік, театральний декоратор. Його творчість добре знають в Європі та Америці, і лише останніми роками вона стає відомою на батьківщині.
Петро Хоменко – видатний сільський спортсмен
Спорт – це не тільки змагання, а й велика кількість історій про те, як завдяки йому людина самореалізується, живе ним та надихає своїми успіхами інших.
Життєпис цього спортсмена був саме таким. Петро Микитович Хоменко народився 8 березня 1934 р. у с. Кибинці Миргородського р-ну Полтавської області в сім’ї службовця. У роки навчання у сільській школі завдяки вчителю фізкультури Федору Петровичу Бабичу став займатися легкою атлетикою, баскетболом, футболом, стрільбою, шахами. Але згодом зосередився на бігові й почав показувати кращі результати у районі та області. В 1953 р. десятикласник Петро легко і впевнено переміг на 800-метрівці на чемпіонаті України серед школярів. Тепер перспективним юнаком стало опікуватися нещодавно створене добровільне сільське товариство «Колгоспник» (з 1968 р. «Колос»).
Клинописна табличка
В експозиції «Унікальні предмети у зібранні музею (Скарбниця)» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського представлена клинописна табличка, ХVIIІ династія, Тель-ель-Амарна, глина. Клинопис – лого-силабічне письмо, яке використовували для запису мов стародавнього Межиріччя. Система клинопису була у вжитку понад 35 століть, пройшла через кілька стадій еволюції, від 34-го століття до н. е. до 1-го століття н. е. Повністю замінена алфавітним письмом під час римської епохи, і з початку 1-го ст. н. е. у світі не використовується жодної клинописної системи. Останній відомий клинописний напис було зроблено у 75 році н. е. Клинописні знаки зазнали значних змін протягом понад двох тисячоліть та включали близько 600–900 символів. Цей експонат передав до Музею відомий мандрівник, меценат, колекціонер Павло Павлович Бобровський. Із 1894 по 1917 роки від П. Бобровського до Музею надійшло близько трьох тисяч експонатів.
21 листопада - День працівників сільського господарства України
Полтавщина – аграрний край. Сільське ж господарство – одна з провідних галузей регіональної економіки. Здавна хлібороби-трударі орали, плекали, сіяли благодатну ниву, збирали дорідні врожаї. З 1998 року український сільськогосподарський сектор реформовано. Нині на теренах краю сільськогосподарське виробництво здійснюють 2,7 тис агроформувань, працюють фермерські, особисті селянські господарства, приватні землевласники. Земельний виробничий лан області – 2,2 млн. га угідь. З них 1,8 млн. грн. – рілля. Провідні зернові культури: озима пшениця, ячмінь, кукурудза. Технічні: соняшник, соя, цукрові буряки. Цього року збільшено виробництво овочевих, плодових, ягідних культур.
П’ять мов любові до дитини
Часом наші діти розмовляють мовою, яку ми не здатні до кінця зрозуміти. Проте і діти можуть не розуміти того, що ми, батьки, їм кажемо, що маємо на увазі. Щоб дитина розвивалась гармонійно, потрібна любов. Як ми висловлюємо любов до наших дітей? Думаємо, що діти і так знають, що ми їх любимо, або говоримо: «Я тебе люблю», чи виявляємо любов своєю поведінкою, вчинками? Ми маємо передавати любов мовою, яку наші діти розуміють. Отож основних способів є п’ять, а кожна дитина має свою головну мову любові, хоча потребує й інших.
Пішов у засвіти Вадим Скиданенко
Не стало Вадима Скиданенка, полтавського художника, який активно працював із колегами по створенню музейних експозицій у 1970-1980-ті роки. У важкі 1990-ті й нульові він створював унікальні дерев'яні сходи на замовлення і так виживав. Це була порядна людина, яка хотіла жити у своєму вигаданому казковому світі.
Ми пам'ятаємо попередню музейну етнографічну експозицію, яку створював Вадим, його усміхнене обличчя та пошанованість до нас, музейників. Спочивай з миром, дорогий друже!
Презентація бібліографічного покажчика Володимира Мокляка
Вітаємо нашого колегу, історика, краєзнавця, заступника директора з наукової роботи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Володимира Олександровича Мокляка із виходом у світ його бібліографічного покажчика!
Видання – чергове в серії «Видатні краєзнавці Полтавщини». Воно знайомить з книгами та публікаціями науковця і музейника, а також охоплює чимало наукових та публіцистичних джерел про його діяльність. Книга приурочена до 60-річного ювілею широко знаного музейника й підсумовує його науковий доробок багаторічної плідної праці.
У Горішніх Плавнях побачило світ цінне репринтне видання
Краєзнавчий музей м. Горішні Плавні здійснив репринтне перевидання рідкісної книги – звіту про дослідження рельєфу, грунтів та геології історичної Кременчуччини. Робота 130 років тому підготовлена в контексті надання звітності Полтавському губернському земству за дослідження ґрунтознавчої експедиції на чолі з професором В. В. Докучаєвим.
Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського співпрацює з @Дія
Сьогодні до нас завітала команда відділу цифрової трансформації Управління інфраструктури та цифрової трансформації Полтавської обласної державної адміністрації, які допомогли запровадити інструменти для роботи з цифровими документами.
Також нашим працівникам розповіли про використання валідації електронних документів через мобільний додаток Дія (сценарій Дія-Дія) та на практиці продемонстрували як це працює.
19 листопада – День скловиробника
19 листопада – День скловиробника. Це професійне свято України, встановлене, згідно з Указом Президента України, 9 грудня 2003 р. Чому обрали саме цей день? 19 листопада 1711 р. народився видатний вчений Михайло Ломоносов, який створив хімічне виробництво глазурі, скла, порцеляни, розробив технологію та рецептуру кольорового скла, використавши його для створення мозаїчних картин.
Скло – один з найдавніших матеріалів, використовується в архітектурі, мистецтві, побуті. Воно виникло у давнину під час плавлення кварцового піску під дією високих температур (виверження вулканів, ударів блискавки, у місцях падіння метеоритів) і пізнішого охолодження.
