З історії церкви Андрія Первозванного с. Грушківки Гребінківської міської територіальної громади.
Церква Андрія Первозванного знаходиться на південній околиці села. Цей мурований храм є найстарішою збереженою архітектурною пам'яткою Гребінківської громади. У 1730-х рр. поміщик Яків Андрійович Маркович заснував хутір Мечет, який потім перетворився у село Мечет (з 1946 – Грушківка). Коли був збудований перший храм села невідомо. У сусідній Семенівці (Сербинівці) з 1780 по 1818 рр. діяла цвинтарна дерев'яна церква Різдва, збудована Семеном Милорадовичем.
Перстень із Судіївки
Влітку 2020 року археологічна збірка музею поповнилася новим артефактом козацької доби (Акт вступу № 9 від 20. 07.2020 р.). Знахідку передав мешканець с. Судіївка Полтавського району Микола Ведмідь.
Це – перстень-печатка із гладкою шинкою та з тонким щитком овальної форми, на якому вміщено зображення птаха, корони та вигравіюваних завитків-насічок по периметру щитка. Композиційно зображення обведене двома щільно розміщеними один біля одного колами, які відокремлюють його від загального поля. Виготовлений з бронзи у техніці відливки та гравіювання. Розміри щитка 1,8 х 2,0 см. Патинований, деформований, наявні подряпини та втрати матеріалу.
До витоків Українського добровольчого руху: Гайдамацький кіш слобідської України у боях за Київ у січні-лютому 1918 року
Український національно-визвольний рух і державотворчі ідеї його визначних провідників постійно проходять сувору перевірку на зрілість реальними подіями вітчизняної історії. У свою чергу тема українського визвольного руху і творення Української держави завжди актуальна для істориків, краєзнавців, музейників та широкого кола вітчизняної громадськості.
Знаковими у цьому відношенні є події кінця січня – початку лютого 1918 року, що мали місце в Києві. У той час, коли зі сходу до Києва підступали війська більшовицької Росії на чолі з М. Муравйовим, у місті спалахнув збройний заколот робітництва заводу «Арсенал» проти Української Центральної Ради (УЦР), підтриманий частиною військ Київського гарнізону, страйкуючим робітництвом та профспілками.
3 грудня 2022 року виповниться 300 років з дня народження видатного філософа і мислителя Григорія Савича Сковороди.
Для Полтавщини ця подія в культурному календарі є особливою. Адже мова не лише про земляка, а й Людину, що залишила вічну сокровенну мудрість, як здобути щастя у бурхливому неспокійному світі. Тож заплановані заходи обіцяють бути цікавими, а головне актуальними.
Так, перший у році Сковороди вже відбувся, 2 лютого. Авторський колектив ГО "Аматорський театр "Малафея" представив пізнавальний фільм "Мандрівний філософ". У ньому Григорія Савича зображено як аскета, який дарував мудрість кожному, хто цього потребував - селянину, священнику, поміщику, просто Людині. Розглянуті також основні поняття філософської концепції. Та чи був він аскетом, мандрівним філософом, проповідником чи звичайним диваком...?
День байбака 2022
У 2020 році мамологічна колекція нашого Музею поповнилася цінним експонатом – опудалом самки сурка степового (Marmota bobak Mull.). В Україні цю тварину називають по різному: бабак, байбак, свистун. Цікаве поповнення надихнуло науковців відділу природи запровадити традицію проведення музейних інтерактивних уроків, присвячених дню байбака, для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
Набір для галушок «Традиційний»
Україна, зокрема Полтавщина, славиться традиційною стравою, яка по праву вважається національною. Це – полтавські галушки. Готують їх із тіста вареного в окропі або на пару, використовуючи найчастіше суміш гречаного і пшеничного борошна. Якщо галушки виготовляють без начинки, то пухкі шматочки тіста приправляють відвареним подрібненим м’ясом птиці, змішаним із вершковим маслом та меленим часником. Будь-яку страву подають на стіл у красивому посуді. Представлений на фото набір для галушок «Традиційний» складається з 18-ти предметів, серед яких – макітра для галушок з кришкою, чотири посудини для спецій, одна велика та шість маленьких мисок для сметани, порційні миски для галушок.
До Всесвітнього дня водно-болотних угідь
ПОСУДИНИ. Додинастичний період. Верхній Єгипет. Глина.
У експозиції «Унікальні предмети у зібранні музею (Скарбниця)» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського представлені унікальні речі – три посудини додинастичного періоду із розкопок на території Верхнього Єгипту.
Перша посудина – ліпна, з глини світло-коричневого кольору. Поверхня лощена. Висота – 9 см, діаметр горловини – 9.2 см, діаметр тулуба – 13.2 см. Збій вінець, дрібні тріщини. Посудина з широким округлим тулубом, широкою горловиною, із потовщеним вінцем і двума маленькими ручками та отвором для просування мотузки. Посудина має заокруглене дно. Вся поверхня розділена на шість частин. Вінце прикрашене п′ятьма групами подвійних хвилястих ліній. Малюнок на посудині нанесений червоно-коричневою фарбою.
Про колекцію археологічних знахідок з території Полтавського городища 2013 року
Вона представлена великою кількістю знахідок – 227 одиниць, переважну більшість яких, складають вироби з глини. В цьому повідомленні презентується лише декілька найбільш цікавих предметів. За хронологічною характеристикою, колекція розподіляється на матеріали: скіфського часу (VII – III ст. до н.е.), роменської культури (VIIІ – ІХ ст. н.е.); давньоруського часу (Х – ХІІ ст. н.е.); післямонгольського часу (ХІV ст. н.е.) та пізнього українського середньовіччя (ХVІII ст. н.е.).
150 років з Дня народження Гліба Котельникова
Гліб Євгенович Котельников – творець першого у світі авіаційного парашута-ранця народився 30 січня 1872 року у Петербурзі, але генеалогічні корені його – полтавські. Тут працював дід Гліба, народився його батько. Та і сам майбутній винахідник переїхав до Полтави у 1889 році, де навчався у 1-й чоловічій гімназії і де через три роки екстерном закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус і розпочав військову службу в піхотному полку.
Одруження з Юлією Волковою, донькою відомого полтавського художника, сприяло знайомству і спілкуванню Котельникова з багатьма видатними митцями – М. О. Ярошенком, І. Г. Мясоєдовим, Л. В. Позеном і позитивно вплинуло на становлення його як творчої особистості.
Полтавці у бою під Крутами
В Україні вшановують пам’ять Героїв Крут – українських студентів, старшин, кавалеристів, учнів, козаків, які 29 січня 1918 року кілька годин намагались зупинити наступ чотирьохтисячного підрозділу Червоної гвардії на Київ. 27 відважників потрапили у полон до більшовиків і були розстріляні. Серед учасників бою було дванадцятеро звитяжців, чиє життя пов`язане з Полтавщиною. Згадаймо трьох із них.
Мала батьківщина Миколи Васильовича Божка-Божинського – село Калкаїв Хорольського повіту Полтавської губернії. Саме там, неподалік сучасного райцентру Семенівка, 23 жовтня 1895 року в дворянській родині народився син Микола. Закінчив Лубенську гімназію, невдовзі переїхав у Київ, навчався в університеті Святого Володимира, долучився до партії соціалістів-революціонерів, працював помічником діловода у міністерстві земельних справ УНР. Разом з однодумцями пішов добровольцем на фронт. У бою під Крутами потрапив у полон і був розстріляний російськими окупантами. 19 березня 1918 року Миколу Божка-Божинського з почестями поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
