Великий зимовий облік птахів 2022
Минулого року науковці відділу природи Полтавського краєзнавчого музею долучилися до Міжнародної орнітологічної акції «Великий зимовий облік птахів». Цьогоріч ми продовжили спостерігати і рахувати пернатих мешканців Полтавського міського парку.
Нагадаємо, що акція була започаткована у 1900 році американським орнітологом Френком Чепменом. Взяти участь у ній може кожен.
З історії пожежної охорони Полтави
В Україні День працівників пожежної охорони відзначався щорічно з 1995 р. – 29 січня, з 2013 р. – 17 квітня, зараз – 17 вересня разом зі співробітниками Державної служби з надзвичайної ситуації (День рятівника України). Ми вдячні всім, хто займається попередженням і гасінням пожеж, за нелегку і таку почесну працю.
У будинку Полтавського музею авіації і космонавтики (Першотравневий проспект, 16), спорудженому на початку ХІХ ст., розміщувалися спочатку гарнізонна гауптвахта, трохи згодом – перша поліційна частина й пожежна команда.
Григорій Сковорода: голова з Мінервою
До 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди розпочинаємо серію публікацій про цього оригінального мислителя ХVIII ст. під хештеґом #300 років Григорію Сковороді.
Григорій Сковорода провадив життя холостяка, часто змінював місця проживання, конфліктував з більшістю своїх роботодавців (див.: «Григорій Савич Сковорода». Худ.Г.Бахмутов. 1956р. Серія «Портрети класиків української літератури». Світлина з відкритих джерел). За життя жоден його твір не було надруковано. Оригінального філософа проголошували єретиком, простолюдином, мізантропом, іконою сентименталізму. Усі ці суперечливі оцінки свідчать про те, що Сковорода був особистістю неординарною і залишається надзвичайно привабливим для дослідження навіть через 228 років після своєї смерті.
30 років Постанові Верховної Ради «Про Державний прапор України»
28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла Постанову «Про Державний прапор України», де було зазначено, що національний прапор являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3. На той момент синьо-жовтий прапор переможно майорів над Україною вже півроку.
Історія української державної символіки сягає ще часів давньої Русі. Поступово викристалізувалося саме таке поєднання кольорів. Те, що саме синьо-жовтий стяг стане державним, було задекларовано ще у 1990 році, коли ряд міських рад підняли його над українськими містами. Саме його все частіше почали використовувати під час виступів та акцій у 1990-1991 роках.
Клинок подібний до листка верби
Під час атрибуції китайської холодної зброї Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, увагу дослідників привернув клинок, який на загальному тлі збірки вирізнявся оригінальністю мистецького оздоблення.
У китайській зброярській традиції усю односічну холодну зброю з вигнутим клинком позначають ієрогліфом «дао» - дослівно «меч». Дао традиційно поділяються на кілька груп і мають більш як 2500-річну історію побутування. За цей час клинки пережили еволюцію, яка диктувалася, перш за все, буремною історією війн та міжетнічних конфліктів, що охоплювали Піднебесну імперію.
Бібліотека Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилася новою цікавою книгою.
Нещодавно полтавський лікар, краєзнавець Олександр Володимирович Сірий передав до музею свою книгу "Грунська сотня: реєстри, ревізії, сповідні розписи, метричні записи.1634 - 1794 рр.", що вийшла друком у 2020 р. у полтавському видавництві "Дивосвіт". Вона створена на основі оригіналів документів. У цьому році виповнюється 300 років від дня народження Григорія Сковороди. Йому належать слова, співзвучні з діяльністю Олександра Сірого: "Пізнай свій край..., себе, свій рід, свій народ, свою землю - і ти побачиш шлях у життя...".
Унікальна знахідка візантійської монети у Поворсклі
В експозиції «Унікальні предмети у зібранні музею (Скарбниця)» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського експонована візантійська монета Юстіна ІІ 576 – 577 рр., виявлена в ході археологічної розвідки біля с. Андріївка Полтавського району у 1985 р. Монета була знайдена на поселенні середини – третьої чверті І тисячоліття н. е. П. А. Сизовим (жителем с. Гожули Полтавського району), який передав її розвідзагону Полтавського краєзнавчого музею.
Це візантійський фолліс (40 нуммій), викарбуваний у дванадцятий рік правління імператора Юстіна ІІ на Константинопольському монетному дворі. Вага монети – 13,71 г, діаметр – 2,9 х 3,1 см, матеріал карбування – мідь.
Вітаємо з виходом у світ!
Найближчим часом, у Історико-культурному заповіднику «Більськ», відбудеться презентація чергового випуску збірника «Археологічні дослідження Більського городища – 2020».
У підготовці видання взяли участь науковці Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Історико-культурного заповідника «Більськ», Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, Інституту археології НАН України, Інституту географії НАН України, Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, Охтирського міського краєзнавчого музею, Харківського науково- методичного центру охорони культурної спадщини, Інституту філософії імені Г. С. Сковороди та ін.
Славетний земляк - Антон Омельченко (1883-1932)
Дивовижна, непересічна доля Антона Омельченка, селянина із с. Батьки Полтавської губернії, перетворила його життя на мандрівку, яка здобула йому міжнародної слави. Безумовно, цей успіх був наслідком прояву вродженої вдачі, розумових здібностей, особливих талантів, а також набутих в життєвих випробуваннях рис характеру, що сприяли формуванню багатогранної особистості, здатної на самовіддану працю, високий професіоналізм, відвагу та інтелектуальний розвиток.
Тема Соборності України в освітній роботі музею
В просвітній діяльності Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського тема Соборності нашої держави завжди займає чільне місце.
До цього свята науковці готуються заздалегідь, приділяючи особливу увагу організації різнотематичних заходів, запрошують гостей, впроваджують нові форми роботи з відвідувачами.
Традиційно цей День розпочинається з урочистостей поряд з музеєм та покладанням квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку, до якого долучаються і наші співробітники.
Після дійства всі бажаючі мали можливість завітати до експозиційних залів і оглянути наукові матеріали, що розкривали історичний перебіг подій початку 20-х років ХХ ст. в Україні. «У боротьбі за волю», «Українська революція 1917-1921: регіональний вимір», «Симон Петлюра. З когорти вождів,» «Полтавщина: шляхами соборності і незалежності України» та інші виставки приваблювали увагу багатьох гостей та заслуговували на їх схвальні відгуки.
80 років від дня народження Олександра Григоровича Коросташова
Якби доля склалася інакше, сьогодні обов’язково делегація музейників ПКМ ВК поїхала б до Котельви, щоб поздоровити давнього друга музею Олександра Григоровича Коросташова з ювілеєм – 80-річчям. Нажаль, 3 квітня минулого року відомий аграрій, Герой України проклав останні сліди по життєвій дорозі.
Він народився 22 січня 1942 року у с. Камінному тепер Полтавського району. З малечку працював на землі спочатку причіплювачем у колгоспі «Маяк», потім – комбайнером, трактористом, бригадиром. У 1978 р. обраний головою колгоспу імені XV з’їзду ВКП(б), який під його керівництвом став передовим не лише в Котелевському районі, а й області.
