3 січня 2022 р. виповнюється 105 річниця від дня народження Ю.О. Митропольського
Митропольський Юрій Олексійович (1917–2008) – вчений математик і механік, академік АН УРСР (1961). Заслужений діяч науки УРСР (1967). Герой Соціалістичної Праці (1986). Герой України (2007). Лауреат Золотої медалі імені В.І. Вернадського – найвищої нагороди НАН України (2007). Від 1958 по 1988 – директор Інституту математики НАН України (з 1988 – почесний директор). Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка у Львові.
Народився 3 січня 1917 р. у с. Чернишівка Шишацької волості Миргородського повіту Полтавської губ. (нині входить до Шишацької ОТГ Миргородського р-ну Полтавської обл. – 2008, м. Київ). Хрестили його в с. Шишаки, тому часто це село (нині селище) помилково називають місцем народження вченого. Батько, Олексій Савич Митропольський (1883– 1936), працював лікарем у Шишацькій лікарні
Памʼятка архітектури колишній особняк генерала Петраша
Територія об’єкту розташована в історичній частині міста, котра формувалась з початку XIX сторіччя на південний схід від центру міста та на захід за межами колишньої Полтавської фортеці, що існувала в ХVІ-ХVІІІ сторіччі. На початку XX ст. в Полтаві на вулиці Стрітенська було побудовано будинок за кошти генерала Петраша. Двоповерховий прибутковий дім був збудований в стилі модерн з елементами класики.
Як житловий будинок він використовувався до початку 1940-вих років. У 1943 році будинок постраждав від пожежі, як і багато споруд у м. Полтава. Після визволення міста від гітлерівський загарбників будинок було відновлено.
Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського щиро вітає Вас з прийдешніми новорічними святами!!!
Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського щиро вітає Вас з прийдешніми новорічними святами!!!
Який Новий рік без карнавалу!
#ексклюзив_від_фондів
Який Новий рік без карнавалу! А карнавал - це гротескні, яскраві, вишукані маски. Саме такі атрибути новорічного свята зберігаються у фондах нашого музею. Усі вони (загалом 42 штуки) виготовлені студентами кафедри образотворчого мистецтва під керівництвом викладача Кушніренко О.М. у 2009 р. У тому ж році маски були представлені на великій новорічно-різдвяній виставці.
Про колекцію археологічних знахідок з території Полтавського городища
Про колекцію археологічних знахідок з території Полтавського городища в історичному ареалі Полтави на місці спорудження монументу «Ангел»
У Полтаві мав би стояти пам’ятник «Ангелу – охоронцю християнської родини» на Івановій горі, але не судилося. В цьому повідомленні мова піде про археологічні дослідження на місці спорудження котловану під фундамент ймовірного пам’ятника «Ангел».
Видання "Гербарій як музейна колекція: комплектування, облік, зберігання"
Корисним подарунком для музейної спільноти стало методичне видання "Гербарій як музейна колекція: комплектування, облік, зберігання", яке вийшло в рамках серії "Практика з досвіду". У виданні викладено основні вимоги комплектування і монтування гербарного аркуша, оформлення гербарної колекції, правила обліку та зберігання гербарію у фондах музеїв і закладів музейного типу. Охарактеризовано необхідні матеріали та обладнання для комплектування гербарію. Викладено особливості збору в природі рослин різних екологічних груп і методика їх сушіння. Методичні рекомендації стануть у нагоді окрім музейників усім небайдужим до природи рідного краю.
Антична монета з Книшівського городища
В експозиції «Унікальні предмети у зібранні музею (Скарбниця)» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського представлена бронзова антична монета македонського царя Філіпа ІІ, знайдена у 1991 р. під час археологічних досліджень скіфського городища біля с. Книшівка Гадяцького району (нині Миргородського району) Полтавської області під керівництвом знаного полтавського скіфолога, Петра Якимовича Гавриша (1956 – 2018).
Про колекцію археологічних знахідок Полтава 2012
Улітку 2012 – 2013 рр. Полтавською експедицією Центру охорони та дослідження пам’яток археології управління культури Полтавської облдержадміністрації та Державним підприємством науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України (керівник експедиції Супруненко О. Б.), були проведені науково – рятівні дослідження на ділянці Полтавського городища і поселення літописної Лтави на Івановій (Старополтавській) горі, у південно – східній частині історичного центру м. Полтави у межах пам’ятки археології національного значення (охоронний номер 160001-Н).
На цьому місці добре відомі культурні нашарування роменського, давньоруського і післямонгольського часу, наявні знахідки скіфської доби, черняхівської культури, а також виявлені рештки численних об’єктів доби пізнього українського середньовіччя.
Архівна спадщина суверенної України
Архівна спадщина суверенної України являє собою сукупність сотень тисяч фондів, що зберігаються в системі архівів по всій території країни.
24 грудня в Україні відзначається День працівників архівних установ. Це свято було встановлене 30 жовтня в 1998 р. відповідно до Указу Президента України № 1200/98, у якому, зокрема, вказано: «Враховуючи значний внесок архівних установ України у розвиток вітчизняної науки та культури, інші сфери життя суспільства, необхідність подальшого вдосконалення архівної справи та на підтримку ініціативи працівників архівних установ, постановляю: встановити в Україні професійне свято День працівників архівних установ, який відзначати щорічно 24 грудня».
Наближаються новорічні свята!
Кожен куточок оселі наповнюється тремтливим очікуванням чудес і зимової казки. Дорослі з дітлахами починають прикрашати новорічну ялинку. Що тільки не опиняється на гілочкахпухнастої красуні! Скляні різнокольорові кулі; кумедні скляні тварини, овочі та фрукти; дощик, паперові та електричні гірлянди; грецькі горіхи, замотані у фольгу; яблука та цукерки.
У фондах Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігається численна колекція ялинкових прикрас. Раритетними вважаються вироби середини ХХ ст. На фото представлені скляні іграшки у вигляді засніженого будиночка і фігури Діда Мороза.
Канопи. Покришки каноп. Фіви.
Канопи – у єгиптології посудини, в яких при муміфікації тіла окремо зберігалися внутрішні органи. Після вилучення органи промивалися, а потім занурювалися в канопи з бальзамом. Всього до кожної мумії вельможі додавалося 4 канопи. Покришки каноп, зазвичай, були прикрашені головами 4-х богів – синів Гора (Хора).