Унікальна сіра українська порода худоби
Закінчує ходу 2021 рік. За китайським (східним) календарем цей рік минає під покровительством Бика, якому надають такі риси, як працьовитість, міцність, витривалість. Цей унікальний комплекс ознак властивий древній породі сірої української худоби. Про історію її створення і сучасний стан піде далі розмова.
Сіра українська порода великої рогатої худоби є продуктом тривалої еволюції й народної селекції. Існує дві версії її походження: автохтонна тварина, виникла в степовому ареалі від дикого тура, який вимер на початку XVII ст. (у 1627 р. біля Варшави у лісах Мазовецьких герцогів біля Яктарівки загинула остання корова тура (туриха) – тварина, яка мала величезне значення для розвитку культури народів Європи); друга – це свійська тварина, яку пригнали азіатські кочові племена (сармати і гуни) у V ст. н. е. Раніше вона була відома як малоросійська, черкаська, чорноморська, а на початку ХХ ст. за нею закріпилась назва «сіра українська». В еволюції сірої української породи характерна багатовікова відсутність схрещування з іншими породами. Вона зберігає неповторний генетичний комплекс і є джерелом цінного генетичного матеріалу при породоутворюючому процесі.
ЗАПОРІЗЬКОМУ ОБЛАСНОМУ КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЮ - 100!
Вельмишановні колеги!
Прийміть щире вітання із сторічним ювілеєм від старшого за віком «брата» - стотридцятилітнього Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Як і має бути в дружній родині, у нас з вами багато спільного, чим гордимося і пишаємось. Об’єднує нас і те, що Полтавський краєзнавчий музей розміщений в унікальному за архітектурою приміщенні, побудованому для Полтавського земства, а ваш Запорізький – у будівлі колишньої Олександрівської земської управи.
Захоплюємось вашими експозиційними залами, які присвячені історії запорізького козацтва та історії вашого краю з представленими там клейнодами – справжніми козацькими реліквіями, а також холодною і вогнепальною зброєю, побутовими речами, монетами та давніми документами,з цікавістю дізнаємось про багатонаціональну культуру Запорізького краю, відображену у вашій постійній експозиції.
Коли ж читаємо про те, що археологічна колекція в Запоріжжі – одна з найбільших серед обласних музеїв України, з унікальними пам’ятками доби бронзи та скіфського часу, періодів черняхівської культури і середньовіччя, то радіємо, що маємо такого знаного «родича».
Отож, вітаємо усіх вас, ваших музейних друзів та шанувальників із сторічним ювілеєм !
Нехай постійно, - кількісно і якісно, - поповнюється музейне зібрання та розширюються горизонти наукових і професійних доробок !
Будьте завжди об’єктивними: дбайливо і надійно зберігайте свідчення як великих, так і трагічних історичних подій, факти життя і діяльності видатних особистостей, які сприяли розвитку суспільства і державній незалежності України.
Благополуччя, міцного здоров’я, тепла і родинного затишку усім вам !
З щирою повагою –
колектив Полтавського краєзнавчого музею
імені Василя Кричевського
Найщиріші вітання, пані Наталія!
краєзнавчий музей імені Василя Кричевського щиро і сердечно вітає зі славним ювілеєм Наталію Сергіївну ХОМЕНКО – народну артистку України, провідну артистку Полтавської обласної філармонії, лавреатку Премії Полтавської обласної ради імені І. П. Котляревського, великого друга нашого Музею!
Дорога пані Наталіє! Високодостойна співачко! Вельмишановна краянко! Полтавщина пишається Вами, Вашим мистецьким ужинком, Вашою творчою біографією, яка золотою ниткою вплетена в мистецьке багатобарвне полотно не лише нашого благословенного краю, а й усієї України. Для вельми багатьох Ви – еталон жіночності й вишуканого смаку. І в сенсі добору Вашого репертуару, і щодо Ваших завше розкішних концертних строїв, і відносно Вашого пієтету до Вашого ж статусу – Жінки, Артистки, Українки.
Сидоренко Микола Опанасович (20.11.1926 р. – 23.06.2018 р.)
Сидоренко Микола Опанасович (20.11.1926 р. – 23.06.2018 р.)
Більше двадцяти п'яти років життя присвятив музейній справі Микола Опанасович Сидоренко.
Він народився в с. Глухове Полтавського району. Пройшов шляхами Другої світової війни, закінчив вищу партійну школу в м. Харків та працював начальником Полтавського обласного управління кінотехпрому.
Рух «Arts and Сrafts» та витоки українського архітектурного модерну
Григорій Ґалаґан, замовник проєкту знаменитого будинку для гостей, який вважається провісником українського архітектурного модерну, зазначив, що з природою північної Полтавщини гармоніює «хіба лише англійський cottage».
Уже згадуваний Вільям Морріс на практиці вирішив поєднати ідеали Раскіна та повсякденні потреби. У 1850-х рр. він разом з архітектором Філіпом Веббом (Philip Webb) звів будинок для своєї родини. Помешкання через червоний колір цегли та черепиці отримало назву Red House. Дім Морріса вважається першою спорудою Великобританії, проєктанти якої надихалися ідеями Arts and Crafts Movement (див. світлину № 2: Червоний будинок (Red House), район Бекслі, Лондон, Сполучене Королівство. Автор -Ethan Doyle White, CC BYSA 3.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=44442695).
Передчуття свята панує навколо...
Живописне зібрання Музею у 2011 р. збагатилося тематичною картиною «На хуторі біля Диканьки» Михайла Олександровича Онацька (1940 р.н.). Самобутній художник із Полтавщини представник наївного мистецтва, тому його роботи відзначаються особливою поетичністю, душевністю, народною мудрістю та простотою.
Численні художні композиції митець присвятив календарним святам і обрядам: різдвяним, великоднім, купальським, весільним тощо. Автор уміло формує враження, що ми разом із ним беремо участь у процесі творчого пізнання українських традицій.
Згадуючи Міжнародний день чаю
Свята бувають міжнародними й державними, офіційними й професійними неофіційними та іншими. До міжнародного неофіційного свята належить і День чаю. Після проведення всесвітніх форумів у Індії в 2004 р. та Бразилії 2005 р. вирішили 15 грудня вважати міжнародним днем чаю, тим самим привертаючи увагу спільноти до проблем чайної індустрії та з метою ще більшої популяризації чаю. Тоді ж була прийнята «Світова Декларація Прав працівників чайної індустрії». Таку дату обрали не випадково, а саме напередодні 16 грудня.
Скульптурна модель. Фіви. Саїський період. ХХVІ династія. VII ст. до н. е.
#Музейна_Скарбниця
В експозиції «Унікальні предмети у зібранні музею (Скарбниця)» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського представлена скульптурна модель із зображенням голови фараона у короні Верхнього Єгипту. Цей експонат, у вигляді шолома з уреєм, є окрасою музейної збірки пам'яток Стародавнього Єгипту. Рельєф виготовлений із вапняка, поверхня добре зашліфована. Розміри: висота 21 см; ширина 19 см; товщина 3,7 см. Місце знахідки Фіви. Саїський період. ХХVІ династія. VII ст. до н. е. Передав до музею у 1912 році П. П. Бобровський.
У давньоєгипетському мистецтві велику роль відігравав канон - тобто сума правил, за якими творили стародавні майстри. На жаль, текстів про єгипетський канон не збереглося. Проте, згадки про їх існування є у єгипетських джерелах. Зрілі майстри створювали зразки моделей для наслідування скульпторам-початківцям. У єгипетському мистецтві зберігалася достатня кількість таких моделей, більшість з яких відноситься до ХХVI саїської династії та епохи еллінізму.
До Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – пам’ятний день в Україні. Відзначається щорічно 14 грудня. В цей день було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, де в ніч на 26 квітня 1986 р. сталась техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблока АЕС.
Реставрація у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Риштування.
Реставраційні роботи у Залі урочистостей Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського тривають. Значну частину приміщення тепер займають риштування, що сягають стелі.
Запрошуємо Вас на віртуальну фотоекскурсію будівельними конструкціями. Адже завдяки встановленню будівельних конструкцій, попри їх основну, ужиткову функцію, у нас з'явилася можливість роздивитися цікаві деталі та хід робіт зблизька.
День Сухопутних військ Збройних сил України
12 грудня в Україні відзначають День Сухопутних військ Збройних сил України. Це найчисленніший самостійний вид Збройних сил України, головний носій їх бойової могутності, призначений для ведення бойових дій переважно на суходолі.
