Етнографічний інтерактивний захід «Свято Наума: йду в науку до майстра» був проведений для учнів 4 класу гімназії № 14 до дня пророка Наума, який в народі відзначають 14 грудня.

Хто такий пророк Наум, які народні традиції пов'язані з цим святом, що таке гончарство, дереворізьба, ткацтво, вишивка; як навчитися творити своїми руками, - про все це розповідала наукова співробітниця науково-дослідного експозиційного відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Марія Пісцова.

Святий Наум – один з дванадцяти малих пророків, який жив у Ізраїлі у 7 столітті до Р.Х. Ім'я Наум означає «утішитель». За народними уявленнями, святий Наум - покровитель розуму, знань і доброчинства, а тому вірили: якщо на свято пророка почати навчання, то дитина успішніше засвоїть знання, набереться розуму. «Наум – наведе на ум» - говорить українська приказка. Увечері напередодні батьки запрошували хрещених, котрі приходили з букварем, й діти починали напам'ять заучувати кілька літер. Уранці йшли до церкви, ставили свічку пророку, а потім батько тричі торкав школяра вербовою гілкою і приказував: «Тією святою вербицею, що Христа зустрічали, виряджаємо тебе на навчання. Хай наука тобі легко дається».

Хоч згодом терміни початку навчання були переміщені, але в ремісничих цехах продовжували давню традицію - майстри набирали собі учнів на свято Наума. На його честь влаштовували цікаві обряди, професійні посвяти тощо. З цього дня починали освоювати музичні інструменти.

Після вступної розповіді про свято та традиції навчання, школярам пропонуються ремісничі цехи:

• різьбярський «Ложкарі»;
• гончарський «Монетки»;
• ткацький «Човники»;
• вишивальний «Мережки».

Для того, щоб стати учнями майстра, діти повинні пройти випробування: визначити, до якого ремесла відносяться продемонстровані вироби за допомогою сигнальних карток, відгадати загадки, правильно віднайти закінчення до початку висловів про предмети народного мистецтва; скласти з поданих букв назви виробів, які згадуються у прослуханих поезіях, влучно показати жестами слово, яке повинні вгадати однокласники.

Після успішно пройдених випробувань дітей урочисто посвячують у підмайстри обраного цеху і виконують давній український танок-гру: «Шевчики», під час якого імітуються рухи шевця під час роботи.

Завершальним етапом є «творча майстерня», де школярі мають змогу виготовити яскравих нитяних птахів. Учасники отримують колективні дипломи.

Цей захід спрямований на сприйняття творів декоративно-вжиткового мистецтва як невід'ємної частини традиційної національної культури, розвиток в учасників уяви, індивідуального смаку, пробудження творчої активності з подальшим можливим відвідуванням практичних мистецьких студій.