Це – перстень-печатка із гладкою шинкою та з тонким щитком овальної форми, на якому вміщено зображення птаха, корони та вигравіюваних завитків-насічок по периметру щитка. Композиційно зображення обведене двома щільно розміщеними один біля одного колами, які відокремлюють його від загального поля. Виготовлений з бронзи у техніці відливки та гравіювання. Розміри щитка 1,8 х 2,0 см. Патинований, деформований, наявні подряпини та втрати матеріалу.
Гравійоване зображення на поверхні щитка умовно можна визначити як герб, оскільки на ньому присутній лише один основний компоненти геральдики – корона. Скоріше за все, це наслідок такого явища, як «псевдогеральдика», що набуло поширення у XVIII ст. Хоча, не слід відкидати і факт чіткого зображення корони. Представлений вашій увазі перстень міг використовуватися як печатка або бути своєрідним посвідченням особи, так званим «сигнетом». Зазначимо, що використання корони на гербах характерне для українського бароко другої половини XVII – XVIII ст.
Розглянемо більш детально зображення на щиткові. По центру композиції зображений птах з піднятими крилами, праворуч і ліворуч від нього вигравіювані насічки, які важко якось інтерпретувати. Вгорі, над птахом, зображено корону – доволі поширений прийом на землях Гетьманщини і Слобожанщини.
На жаль, прямих аналогів зображенню на персні із Судіївки поки що не знайдено.
Цікавий ще і той факт, що зображення птахів чи звірів на перснях-печатках доволі рідкісне у порівнянні, наприклад, із основними козацькими символами – зброя, серце, півмісяць, хрест.
Наприклад, дві особисті печатки з культурного шару Лівенської фортеці Української лінії містять у композиції зображення корони. Цікаво, що на одній зображена риба. Як припускають дослідники Ковальова і Шалабудов, зображення риби натякає на родове прізвище власника, наприклад, Коропчевські або Рибальські. Тому не варто відкидати такий варіант і на персні, що представлений. Можливо, саме таким чином власник засвідчував свою особу, а зображення корони на персні наближає його до герба.
Подібні персні могли носити представники знаті й козаки у XVIII ст. Варто також зауважити, що зображення на нашому персні могли бути створені власноруч невідомою особою і пов’язувати його з будь-яким козацьким родом чи окремою людиною не є можливим.
