Перші володарі с. Мечет Яків Маркович та його син Михайло Маркович у селі не жили. Лише 1825 р. Андрій Михайлович Маркович, онук Якова Марковича, з родиною оселився в Мечеті. До того Андрій Михайлович служив на флоті і був мічманом. Він помер рано, у 1838 р. Надалі у маєтку господарювала його дружина Ганна Олександрівна Маркович. Вона близько 1839 р. почала будівництво мурованої церкви Святителя Андрія Первозванного, названої на честь небесного патрона її покійного чоловіка. Будівництво церкви було завершене 1840 р., а 3 серпня 1841 р. храм освятив єпископ Полтавський Гедеон. Першим священиком церкви був Микола Якович Білінський. На 1912 р. церква мала 38 десятин 300 кв. саж. ружної землі. Її парафію складали: 1 особа привілейованого стану, 10 міщан, 44 козаки, 1030 селян. Разом це становило 1085 осіб. До храму були приписані хутори Семенівський, Чепурківка, Саївка, Писарщина. Священиком на той час був Павло Федорович Пущінський. Власне село Мечет Городищенської волості Приятинського повіту на 1912 р. мало 800 осіб населення, земську школу та церкву.
Після встановлення радянської влади почалися гоніння на священнослужителів та парафіян. У 1929 р. Андріївську церкву закрили. Під час гітлерівської окупації у 1942 р. службу відновили. Але в 1950-х рр. храм знову закрили. Інтер'єри були пошкоджені, іконостас розібраний, церковне начиння вивезене. Церкву використовували як складське приміщення. Для цього стіну за вівтарем частково розібрали і встановили двостульчасті ворота, через які могла проїхати вантажівка. Наруга над храмом тривала кілька десятиліть.
Архітектура церкви виконана у стилі класицизм. Об'єм храму цегляний, квадратний у плані, з одним куполом, встановленим над середохрестям. Внутрішня планувальна структура хрещата, дев'ятидільна, вписана у квадрат. До середохрестя примикають об'єми вівтаря, бабинця та бічних рамен, що формують планувальний хрест. Між раменами розміщені великі допоміжні приміщення, паламарка та різниця, завдяки чому контур зовнішніх стін храму формує квадрат. Об'єми середохрестя, вівтаря, бабинця та бічних рамен візуально поєднані між собою за допомогою високих півциркульних підпружних арок. До недавнього часу храм вінчав масивний напівсферичний класицистичний купол, вкритий позолотою. Зовнішній та внутрішній декор фактично не збереглися. Будівля має високі вікна, деякі з них зберегли автентичні металеві решітки. Кожне вікно вписане на фасаді у високу нішу з півциркульним завершенням. Збереглися автентичні двері головного входу.
У наш час Андріївська церква покинута і руйнується. Служби не проводяться. У 2020 р. впав купол. Біля головного входу збереглося поховання Петра Феодоровича Кузьменка 1914 р.
Будівля церкви Андрія Первозванного залишається цікавою пам'яткою доби класицизму, єдиним збереженим історичним храмом Гребінківщини. Потребує додаткових досліджень, охоронного статусу та термінової реставрації.
