Колекції

Основу колекційного зібрання музею склали зразки ґрунтів, гірських порід та гербарій, зібрані експедицією В. В. Докучаєва у Полтавській губернії в останній чверті ХІХ ст. Значний вплив на формування колекції та становлення музею як наукової установи мало передавання у 1906 р. до його складу зібрання приватного музею лубенської поміщиці К. М. Скаржинської. Впродовж 1894–1913 рр., завдяки зусиллям полковника П. П. Бобровського, було сформовано народознавчу колекцію – збірку старожитностей та предметів мистецтва і побуту народів країн Близького Сходу, Ірану, Індії, Індонезії, Китаю, Японії та збірку з кількох сотень предметів давньоєгипетського мистецтва. У 1915 р. Полтавська єпархія подарувала музею зібрання старожитностей Полтавського єпархіального давньосховища – унікальні предмети церковної старовини (церковне шитво, металеві вироби, зразки іконопису), зібрані на теренах історичної Полтавщини.

До 1941 р. фондова колекція налічувала 117900 од. зб., серед яких були рукописні документи козацької доби XV–XVIII ст., стародруки, у т. ч. видання І. Федорова – Львівський Апостол та Острозька Біблія. Тут знаходилось також Пересопницьке Євангеліє, Євангеліє, на якому присягав Б. Хмельницький у Переяславі в січні 1654 р., рукописи Т. Шевченка, Лесі Українки, М. С. Грушевського, Панаса Мирного, В. Г. Короленка, М. В. Лисенка, М. П. Драгоманова та ін. Більшість із перелічених раритетів за рішенням влади у різні роки поповнили фонди наукових установ та музеїв столиці, частина – втрачена у роки Другої світової війни.

Комплектування фондів продовжилося у перші ж дні після визволення Полтави у вересні 1943 р. На згарищі будинку музею було зібрано близько 20 тис. музейних предметів. Повернулась евакуйована до міст Уфи Тюмені та Красноярська частина збірки, поступово було розшукано та повернуто частину цінностей, вивезених до Німеччини.

Нині фонд музею – це колекції полтавської народної вишивки, ткацтва, килимарства, речей культового призначення; археологічні, нумізматичні, природничі збірки. Серед раритетів – колекції давньоєгипетського, античного та східного мистецтва, козацькі старожитності, збірка старовинної зброї та військових обладунків. Усі ці музейні предмети розподілені на 28 груп зберігання основного фонду (близько 222 тис. од. зб.) та науково-допоміжний фонд (біля 25 тис. од. зб.)

Однією з найчисельніших є археологічна колекція (56 тис. од. зб.). Значну її частку складають матеріали досліджень археологічних пам’яток Полтавщини першої половини ХХ ст., передані до музею видатними дослідниками І. Зарецьким, М. Рудинським, О. Тахтаєм та ін. Представлені численні археологічні знахідки – результати роботи сучасних археологічних експедицій на теренах області.

Цікаві експонати включені до групи зберігання «Документи». Це – документальні пам’ятки, що презентують природничі науки, археологічні дослідження краю, історію XIV –ХХІ ст., народне мистецтво Полтавщини, офіційні документи державних установ, організацій і підприємств, громадських об’єднань та документи особового походження. Тут також зберігаються царські підтверджувальні грамоти на земельні володіння на Полтавщині, видані представникам козацької старшини кінця XVIIІ ст., універсал гетьмана К. Розумовського 1764 р., купчі на земельні володіння, козацькі паспорти та донесення XVIII ст. Колекція рукописних книг та стародруків налічує лише кілька одиниць. Серед раритетів – Тріодь пісна (1743), яка за переказами належала родині М. В. Гоголя.

Живописне зібрання невелике за обсягом. Найбільш повно тут представлені художні полотна, виконані у жанрі соцреалізму, авторські роботи сучасних полтавських митців та полтавців у еміграції. Цікавою є збірка ікон ХІХ – І половини ХХ ст., частина з яких передана музею українською митною службою у 1990-ті рр.

Значний інтерес становлять музейні предмети нумізматичної колекції (близько 46 тис. од. зб.), де зібрано монети від найдавніших часів до сучасності. Привертає увагу зібрання дукачів, які датуються XVIIІ – ХІХ ст.

У музеї зберігається одна з кращих в Україні колекція української народної кераміки. Тут представлені вироби відомих центрів виробництва глиняних виробів – Опішного, Поставмуки, Хомутця, Дибинців, Бару, Косова та ін. Окрасою колекції є фаянс Києво-Межигірської фаянсової фабрики, порцеляна Полтавського порцелянового заводу та ін.

Дереворізьблення презентують вироби Полтавських земських майстерень поч. ХХ ст., авторські роботи В. Гарбуза, Я. Халабудного, П. Волика та ін.

У фонді музею виділено родинні та особові фонди, що охоплюють предмети всіх інвентарних груп. Фонд родини Кричевських включає живописні та графічні роботи, документи, фотографії, особисті речі В. Г. Кричевського, В. В. Кричевського, М. В. Кричевського, К. В. Кричевської-Росандіч. У фонді журналіста, літератора, поета Олеся Юренка зберігаються документи, що стосуються літературного життя на Полтавщині у 1930–1970-х рр., листування з письменниками О. Гончаром, П. Тичиною, М. Рильським, документи, що стосуються репресованих письменників, літературного процесу в Україні та на Полтавщині у ХХ ст.

Фонд академіка В. І. Вернадського складається з документів, що висвітлюють життя і діяльність ученого на Полтавщині, його рукописів, прижиттєвих публікацій та досліджень про нього, фотографій, геологічних зразків, зібраних у місцях, де проходили експедиції вченого та ін.

У фонді археолога та етнографа І. А. Зарецького зібрано документи, що стосуються життя і діяльності ученого, участі у наукових товариствах, листування з відомими науковими діячами, Полтавською губернською земською управою, наукові доробки, негативи на склі початку ХХ ст.

Фонд ґрунтознавця В. В. Докучаєва зберігає про життя і діяльності ученого, рукописи, колекцію ґрунтів Полтавської губернії, матеріали експедиції, що проводила обстеження ґрунтів на Полтавщині. У фонд академіка М. І. Вавилова включено перші публікації праць ученого, ювілейні медалі, значки, конверти, марки із зображенням ученого, книги, газети, журнали з матеріалами про науковий шлях ученого, аудіозаписи виступів учасників наукової конференції, присвяченої 100-річчю від дня його народження

Фонд орнітолога М. І. Гавриленка включає друковану наукову спадщину ученого – книги, брошури, журнальні відбитки робіт, присвячених питанням зоогеографії, систематики, охорони птахів, організації заповідної справи, епістолярії, тушки та чучела рідкісних для Полтавщини видів птахів.

Щороку фонд музею поповнюється майже на 1,5 тис. нових предметів. У збиральницькій роботі науковці керуються не лише принципом унікальності нових експонатів, а й жваво відгукуються на вимоги сьогодення. Тож, поряд з археологічними знахідками, природничими предметами до зібрання надходять і матеріали про політичне життя краю, діяльність полтавських науковців, промислових і аграрних підприємств, живописні, етномистецькі твори та багато іншого.