Наукова робота

Сиволап Наталія Миколаївна приділяє увагу вивченню та науковому дослідженню пам’яток історії та культури області, виїжджаючи у відрядження та обстежуючи об’єкти культурної спадщини Великобагачанського, Глобинського, Карлівського, Кременчуцького, Новосанжарського, Оржицького, Полтавського, Решетилівського районів, м. Полтава.

Завдяки наполегливій праці разом з працівниками відділу, підготовлені до друку: «Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська область. Решетилівський район» (2010 р.), «Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська область. Великобагачанський район» (2010 р.), «Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська область. Глобинський район» (2014 р.), «Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська область. Оржицький район» (2015 р.). Проводиться робота з підготовки до друку матеріалів по Полтавському району.

У 2011 р. на обласному щорічному конкурсі «Краща книга Полтавщини» видання «Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська область. Великобагачанський район» зайняло III місце у номінації «Краще історико-краєзнавче видання». У 2015 р. видання «Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська область. Глобинський район» стало призером (II місце) у номінації «Краще історико-краєзнавче видання».

Учасниця наукових конференцій, зокрема: «Хорольщина: від давнини до сьогодення» до 100-річчя Хорольського районного краєзнавчого музею, квітень 2017 р., м. Хорол; «Полтавський внесок в Українську революцію (про увічнення пам’яті діячів Української революції 1917-1921 рр.)», січень 2017 р., ПКМВК; третьої наукової конференції «Село Жуки ‒ батьківщина літописця Самійла Величка», березень 2019 р., ПКМВК.

 

Скирда (уроджена Наговіцина) Антоніна Миколаївна приділяє увагу вивченню та науковому дослідженню пам’яток історії та культури області, виїжджаючи у відрядження та обстежуючи об’єкти культурної спадщини Гадяцького, Кобеляцького, Миргородського, Котелевського районів, міст: Горішні Плавні, Кременчук, Полтава.

Завдяки її зусиллям, вийшли друком матеріали: «Звід памʼяток історії та культури України: Полтавська область. Гадяцький район» (2013 р.) та «Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська область. Котелевський район» (2018 р.). За останні роки є автором ряду публікацій з питань дослідження та охорони пам’яток історії та культури Полтавщини. У грудні 2019 р. авторський колектив видання «Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська область. Котелевський район» визнано лауреатом премії імені Петра Ротача у номінації «Історичне краєзнавство».

Учасниця наукових конференцій, зокрема: «Хорольщина: від давнини до сьогодення», присвяченої 100-річчю Хорольського районного краєзнавчого музею, квітень 2017 р. м. Хорол; «Полтавський внесок в Українську революцію (про увічнення пам’яті діячів Української революції 1917-1921 рр.)», січень 2017 р., ПКМВК; міжрегіональної наукової конференції «Більський феномен ‒ 2018», присвяченої 60-річчю вивчення Західного укріплення Більського городища, листопад-грудень 2018 р., ПКМВК; третьої наукової конференції «Село Жуки ‒ батьківщина літописця Самійла Величка», , березень 2019 р., ПКМВК.

 

Лимар Олександр Сергійович приділяє увагу вивченню та науковому дослідженню пам’яток історії та культури області, виїжджаючи у відрядження та обстежуючи об’єкти культурної спадщини Козельщинського, Машівського, Семенівського, Хорольського, Чутівського, Шишацького районів, м. Полтава.

Завдяки його зусиллям вийшов друком матеріал «Звід памʼяток історії та культури України: Полтавська область. Шишацький район» (2017) та готується до друку «Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська область. Машівський район». У 2018 р. на ХІХ загальнонаціональному конкурсі «Українська мова – мова єднання» видання «Звід памʼяток історії та культури України: Полтавська область. Шишацький район» отримало диплом лауреата у номінації «Країна. Витоки. Родовід».

Учасник наукових конференцій, зокрема: «Хорольщина: від давнини до сьогодення» до 100-річчя Хорольського районного краєзнавчого музею, квітень 2017 р., м. Хорол; «Полтавський внесок в Українську революцію (про увічнення пам’яті діячів Української революції 1917-1921 рр.)», січень 2017 р. ПКМВК; «Чутівщина: від давнини до сьогодення», квітень 2018 р., смт. Чутове; ХVІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сіверщина в історії України», м. Глухів Сумської області, 30 травня – 01 червня 2019 р. (на базі Національного заповідника «Глухів»); третьої наукової конференції «Село Жуки ‒ батьківщина літописця Самійла Величка», березень 2019 р., ПКМВК.

 

Нестуля Людмила Анатоліївна займається висвітленням та популяризацією діяльності Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського в засобах масової інформації. Нею підготовлено краєзнавчий документальний фільм «Благодать під соснами», ряд сюжетів про роботу музею. У 2018 р. стала лауреатом Національної літературно-мистецької премії імені Олени Пчілки за документальний фільм «Благодать під соснами».

Учасниця наукових конференцій, у тому числі міжнародних, зокрема: XXI науково-практичної конференції з індології (до 80-річчя з часу загибелі українського вченого-індолога Ріттера П.), квітень 2019 р. (на базі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського). Організатори: Центр українсько-індійської дружби «Шанті», Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського.

Є автором багатьох публікацій з питань дослідження та охорони пам’яток історії та культури Полтавщини.

 

Головко Людмила Андріївна займається питаннями вивчення та наукового дослідження пам’яток історії та культури області, виїжджаючи у відрядження та обстежуючи об’єкти культурної спадщини Машівського, Хорольського, Чутівського, Шишацького районів, м. Полтава.

Особливу увагу приділяє формуванню картотеки періодичних видань на об’єкти культурної спадщини Полтавської області.

Учасниця наукових конференцій, зокрема: «Чутівщина: від давнини до сьогодення», 25 квітня 2018 р., смт. Чутове; третьої наукової конференції «Село Жуки ‒ батьківщина літописця Самійла Величка», березень 2019 р., ПКМВК.