Колекції

Мамологічна колекція. Історія її формування бере початок з 1891 року. Першими надходженнями, які стали основою колекції, були два чучела тварин, "пожертвувані" благодійником Кривошеєвим М. В. – тхір лісовий (Mustela putorius L.) та земляний заєць (Allactaga major L.).

На 1928 р. мамологічна колекція нараховувала 250 чучел і шкурок. Поряд з поодинокими чучелами ссавців було створено і ряд біогруп: «Байбаки» (добуті на Вороніжщині), «Лисиця та півень», «Дика коза з козеням», «Лебідь шавкун та лисиця», «Вовк та теля».

На 1937 р. в Полтавському Державному музеї (зараз Полтавський краєзнавчий музей) зберігався мамологічний каталог (491 аркуш), нині втрачений.

На 1939 р. мамологічна колекція музею нараховувала 600 чучел і шкурок ссавців. Під час Великої Вітчизняної війни збірка повністю постраждала. Відновлення колекції ссавців почало свій відлік з 1944 р. Динаміка поповнення мамологічної збірки була така: 1944 р. – надходження перших мамологічних експонатів – 2 чучела, 1945 р. – 6 чучел; 1946 – 8 чучел. Таким чином, на 23 вересня 1946 року кількість експонатів збірки ссавців становила 16 чучел.

Основними джерелами надходження експонатів сучасної мамологічної збірки були наступні: Ростовська таксидермічна фабрика, мисливці, приватні особи. В Полтавському краєзнавчому музеї зберігаються 5 тушок гризунів, виготовлених учнем М. І. Гавриленка, видатним полтавським зоологом – Б. О. Головим.

Чучела і шкурки ссавців, що представлені зараз в колекції Полтавського краєзнавчого музею, належать роботі таксидермістів: О. А. Бібікова, М. Я. Ружинського, С. П. Кравченка, О. М. Пожарова (Руденка), О. А. Джепи, Н. С. Ляхович, С. Є. Михєєва, Г. А. Андрієць.

За останні роки мамологічна збірка музею поповнилася чотирма чучелами. Останнє надходження – чучело ондатри – 2006 рік.

На сьогодні мамологічна колекція Полтавського краєзнавчого музею становить 109 одиниць − 99 чучел, 5 тушок, 2 шкурки і 3 смушки, що репрезентують 38 видів звірів (90 одиниць збереження − 83 чучела, 2 шкурки, 5 тушок) і 12 порід сільськогосподарських тварин (19 одиниць збереження − 16 чучел і 3 смушки).

Сучасну колекцію ссавців доповнюють наступні біогрупи: «Вовчиця з вовченятами», «Сім'я хом'яків звичайних», «Лисиця та лисеня», «Кроленята породи Білий велетень».

Про каталог: Вільмовська О. О. Мамологічна колекція Полтавського краєзнавчого музею // Полтавський краєзнавчий музей: Збірник наукових статей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам'яток. Випуск V. / Редкол. Волошин Ю. В., Киридон  А. М., Мокляк В. О. та ін. – Полтава: «Полтавський літератор», 2010. – С. 512–532.

Орнітологічна колекція почала комплектуватися з 1891 р., коли музею було подаровано 20 чучел птахів. У 1897 р. музей придбав 350 чучел 134 вида птахів у генерала Шульговського.

У першій чверті ХХ ст. (1900-1920 рр.) музейна колекція чучел та тушок птахів значно поповнилась збірками В. Г. Аверіна, М. І. Гавриленка, І. А. Зарецького, К. М. Скаржинської, М. Ф. Ніколаєва, Г. І. Бернадського та інших орнітологів, краєзнавців, аматорів.

Напередодні війни орнітологічна збірка музею включала 1100 екземплярів, до якої, як зазначав М. І. Гавриленко, входили всі раритети орнітофауни Полтавщини. Після війни від неї залишилися тільки два експонати.

У повоєнні роки орнітологічна колекція формувалась безпосередньо з об'єктів, добутих на території Полтавської області. Чучела птахів були виготовлені таксидермістами музею Є. І. Мячіним, Н. С. Ляхович, С. П. Кравченком, О. А. Джепою, Г. А. Андрієць, а також таксидермістом музею природи Харківського державного університету М. Я. Ружинським. Частина чучел птахів, виготовлених на Ростовській таксидермічній фабриці, була придбана в магазині наочних приладь.

Останні надходження – 13 тушок птахів, виготовлених О. М. Руденком, 10 з яких добуті на Житомирщині.

На сьогодні орнітологічна колекція нараховує 446 одиниць збереження. До її складу входять 434 чучела та 30 тушок 200 видів птахів, які належать до 49 родин.

178 чучел і 9 тушок птахів представлено в експозиції, решта зберігається у фондосховищі.

Колекція включає чучела і тушки рідкісних і зникаючих видів, що занесені до Червоної книги Міжнародного Союзу охорони природи, Червоної книги України та Європейського червоного переліку (32), та 35 видів, які є рідкісними або тимчасово перебувають під загрозою зникнення в природних умовах на території Полтавської області (згідно з рішенням Полтавської облради від 23.03.2005 р.)

Про каталог колекції див.: Кигим С. Л. Орнітологічна колекція Полтавського краєзнавчого // Полтавський краєзнавчий музей: Збірник наукових статей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам'яток. Випуск IV. Книга 1 / Редкол.: Волошин Ю. В., Годзенко В. Д., Киридон А. М. та ін. – Полтава: Дивосвіт, 2008. – С.  46-130.

Гербарій Полтавського краєзнавчого музею нараховує близько 10000 гербарних аркушів, що включають 1520 видів вищих судинних рослин. Формування його розпочалося з 1891 року. Гербарій збирався різними колекторами переважно на території історичної Полтавщини. Найстаріші гербарні зразки датуються 1849–1853 роками (колектор невідомий). Збереглися також збори видатних ботаніків: Г. С. Оголевця, С. О. Іллічевського, В. Ф. Ніколаєва, в невеликій кількості – А. М. Краснова. Ботанічна колекція музею складається із систематичного гербарію «Флора Полтавщини», згрупованого за родинами, і тематичних гербаріїв («Червонокнижні рослини», «Регіонально рідкісні види», «Ефемероїди», «Гербарій рослин із перспективних та існуючих заповідних територій», «Дендрологічний гербарій», «Лікарські рослини» тощо).

Про ботанічну колекцію див.: Халимон О. В. Гербарій Полтавського краєзнавчого музею // Гербарій України. – К: Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України. – 1995. – С. 94-95.