З 5 березня 2020 року у залі 11 (3-й поверх) працює виставка, на якій представлена колекція рушників, зібраних Іваном Зарецьким, Костем Мощенком, Данилом Щербаківським, що датується кінцем ХVІІІ – початком ХХ століття. Саме грандіозна збиральницька робота згаданих музейників дала можливість дослідити особливості орнаменту рушників Полтавського регіону. В основному, це речі з типовим полтавським орнаментом у вигляді "дерева життя" в різних варіаціях. Символіка рушників увібрала в себе матеріальну і духовну сторону життя наших далеких предків. Рушник є знаковою, символічною деталлю побуту українців. Його присутність простежується у всіх значних подіях життєдіяльності, святах і обрядах.
Саме зображення „дерева життя” більше асоціюється з деревом роду, з пам’яттю предків. Воно відображає минуле, теперішнє, майбутнє і кожної родини, і народу в цілому. Але, за Б. Рибаковим, цей рослинний мотив тісно пов’язаний ще з культом олениці-праматері. Сузір’я Великої і Малої Ведмедиці за часів палеоліту співвідносилося на зірковому небі з оленицею з рогами і маленьким оленятком з ріжками. Пізніше такий образ трансформувався у постать рожаниці, що пов’язано із землеробським культом. Він є символом родючості, плодючості, добробуту. Відмінним є зображення берегині. Берегиня з піднятими руками просила дощу у богів, берегиня, яка дивилася у землю, наглядала і оберігала достиглий урожай.
За часів „цнотливого” середньовіччя на зображення жінки у позі породіллі було накладене табу. Тому антропоморфний образ перетворився на рослиноподібний. Мотив "дерева життя" нагадує жінку з піднятими руками-гілками, увінчаною головою-квіткою, іноді всередині з трилисником-зародком, який може бути і початком стилізованого дерева. Ще одне перевтілення: двоголовий орел, що своїми обрисами нагадує і рожаницю, і "дерево життя". Таке зображення сягає родового суспільства, де поклонялися двоголовому птаху-андрогіну з тризубим закінченням на голові – ознакою світла. Хоча у ХІХ – на початку ХХ ст. ця космотворча істота перетворилася на коронованого двоголового орла з державою і скіпетром у лапах, стилізацію герба Російської імперії, давній зміст символу не забувся.
Біля основного мотиву рушникових вишивок багато супутніх, що доповнюють його. Наприклад, комбінації з трикутників (сам трикутник означає троїстість світу) символізують різні поняття. Мотив „пісочного годинника” – сполучення двох трикутників вершинами – єднання духу і матерії, шестикутна зірка (шестипелюсткова розета) – взаємопроникнення двох трикутників – єднання Макрокосма (Бога) і Мікрокосма (людини), трикутники, поєднані основами, складають ромб – зматеріалізоване зображення енергії. У свою чергу ромб з крапками посередині – ідеограма засіяного поля.
У давніх вишивках акцентується увага і на хрестах, як знаках світонароджуючої сили. Сварга в колі, тризубе закінчення квітки-крин, тюльпанового дерева, також є символом сонячної енергії, вогню. Квіти-зірки, хвиляста лінія, змії – знаки неба, води і землі. Всі вони створюють уяву про будову Всесвіту, закладену ще нашими пращурами. Широка кайма-безкінечник натякає на безперервність, циклічність життя і розвитку.
Найпоширенішу групу становлять рушники, вишиті виключно червоними нитками. Червоний колір є активним, випромінює сильну чоловічу енергію, виконує захисну функцію. Традиційно червоний супроводить синій. Синя барва уособлює холодну пасивну жіночу енергію. Червоно-синя гама є символом поєднання чоловічого і жіночого, духу і матерії, неба і землі. Білий колір полотна – це колір сили, він містить всі кольори, підтримуючи їх співіснування в гармонії.
На Полтавщині давні рушники вишивали оригінальною технікою , яка мала і назву, пов’язану з місцевістю – «полтавський рушниковий шов». Контури орнаменту обшивали стебловим або тамбурним швом, а рушникові заповнення складалися з різних стібів.
Іменникове поняття рушник є спорідненим з дієслівним рушати. Руш – рух є стан, який спонукає до переміщення, до поруху, до дії. Таким чином, рушники – рушії, знамена нашого народу, рушії духовності, рушії нації. Вишитий рушник як символ цілісності, рівноваги і гармонії сприяє очищенню, духовному збагаченню, єднанню.