|
|
Супруненко О. Б. Археологія в діяльності першого приватного музею України
Супруненко О. Б. Археологія в діяльності першого приватного музею України (Лубенський музей К.М.Скаржинської): Монографія. — Київ-Полтава: Археологія, 2000. — 392 с.: іл. — Укр. м. — Рез. укр., рос., англ. — (Національна Академія наук України. Ін-т археології. Полтавська обласна рада. Управління культури
Полтавської облдержадміністрації. Центр охорони та досліджень пам’яток археології).
ISBN 966-02-1866-4
Дослідження висвітлює археологічну діяльність Лубенського музею К.М.Скаржинської (1852-1932), що успішно діяв у 1874-1906 рр. у Круглику під Лубнами на Полтавщині. Цей перший в У країні приватний історико-краєзнавчий музей з яскраво вираженими рисами археологічного збиральництва став осередком археологічного вивчення Дніпровського Лісостепового Лівобережжя, згрупувавши навколо себе чимало
відомих дослідників (Ф.І.Камінський, Г.С.Кир’яков, С.К.Кульжинський, В.Г.Ляскоронський, К .П.Бочкарьов та ін.). У ході досліджень та цілеспрямованого археологічного збиральництва в музеї було створене значне взірцево документоване зібрання старожитностей, походження якого пов’язується з більше ніж 200 пам’ятками території Середнього Подніпров’я, Лівобережжя Дніпра, Півдня України, Білорусі, Болгарії, Молдови, Росії. П ізніше ця збірка лягла в основу колекцій сучасних полтавських Краєзнавчого, Художнього та ряду інших музеїв.
Монографія розкриває життєвий і творчий науковий шлях лубенських подвижників на терені музейництва й археології. Аналізується дослідницька і видавнича діяльність, склад колекцій, зокрема археологічне зібрання К .М.Скаржинської та його доля. Видання доповнене зводом пам’яток, досліджених членами лубенського
археологічного осередку, переліком предметів збірки, реєстрами дарників колекцій, зібрань, що ввійшли до складу музею, покажчиком сучасного місцезнаходження ряду предметів у музеях України, переліком використаних джерел та літератури.
Для широкого кола шанувальників вітчизняної культури, істориків, археологів, музеєзнавців
та пам’яткоохоронців, краєзнавців, викладачів і студентів вузів.
|
