Події у музеї

«Спить, як сурок» — напевно кожен українець знає такий вислів. А ще говорять: «Сидить вдома, як байбак». Ці дві народні приказки про одну тварину — сурка степового (Marmota bobak L.), якого в Україні називають байбак, або бабак. Сурок степовий єдиний на даний час вид сурків, що проживають на території нашої країни. Всього у світі зустрічається 14 видів цих гризунів, які належать до родини білячих.

 23 02 02 babak

23 02 01 bayrak

До п'ятої річниці загибелі Олени Байрак

Лютий розпочався ще одним заходом "Феномен Григорія Сковороди". Його провели наукові співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ганна Барська, Олеся Васецька, Олена Халимон для восьмикласників Полтавського ліцею №17 "Інтелект". Діти ознайомилися з біографією, філософією Григорія Савича, дізналися про його власну систему оцінювання знань, змагалися у різних конкурсах та виготовляли жабок із солоного тіста.

23 02 01 skovoroda01

В останній день січня затишний дворик музею відвідали внутрішньо переміщені особи. Співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Марина Кондратенко та Євгенія Калініна знайомили екскурсантів з історією, архітектурою споруди, колекцією кам‘яної пластики та скульптури. По-зимовому тепла погода, ароматний чай та легенди музейного дворика зробили екскурсію ще цікавішою!
Дякуємо за співпрацю Shelter Poltava. Дякуємо захисникам за можливість жити та працювати! Все буде Україна💙💛

23 01 31 ekskursia01

23 01 31 yuvelr

31 січня у світі відзначають Міжнародний день ювеліра. Ювелірне мистецтво – одне з найбільш давніх ремесел в історії людства. Протягом століть ювелірні прикраси свідчили про знатне походження і заможність власників. Матеріалом для виготовлення ювелірних виробів тривалий час слугували дорогоцінні метали – золото, срібло і платина, а також коштовне (ювелірне) каміння.

Юрій Опанасович Сластьон – народився (18) 31 січня 1903, у Миргороді, Полтавської губернії. Син відомого художника, викладача, етнографа, архітектора, мистецтвознавця Опанаса Георгійовича Сластьона.

З ранніх років у Юрія виявилося широке коло захоплень. Його цікавили історія, математика, географія, малярство, музика. Та коли прийшов час здобувати професію, він надав перевагу архітектурі й після закінчення школи 1921 року вивчав архітектуру в Харкові (вступив на архітектурне відділення Харківського художнього інституту), а у 1924–1928 рр. ще й навчався в музично-драматичному інституті імені Лисенка в класі композиції відомого педагога Семена Богатирьова. У цей же час Юрій спробував писати музику. Відомо, що в студентські роки написав кілька пісень на тексти Тараса Шевченка.

23 01 31 slastion

Запрошуємо до участі у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Наукова спадщина історика Віктора Ревегука (1938–2019)», присвяченій 85-річчю з дня народження відомого науковця, котра відбудеться 2 травня 2023 р.

До участі у Всеукраїнській науково-практичній конференції запрошуються вчені, молоді науковці, музейні та архівні працівники, краєзнавці. За результатами роботи конференції буде видано електронний та паперовий (обмеженим накладом) збірники матеріалів. Заявки на участь у конференції та тексти доповідей згідно з викладеною тематикою приймаються до 15 квітня 2023 року.

23 01 30 reveguk

Сьогодні свій ювілей відзначає добра подруга Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, видатний ботанік, бріолог, доктор біологічних наук, Заслужений працівник освіти України Світлана Василівна Гапон.
Народилася 30 січня 1958 року в селі Іванівка Кременчуцького (колишнього Семенівського) району Полтавської області. У 1975 році після закінчення Оболонської середньої школи Світлана вступила на природничий факультет Полтавського державного педагогічного інституту імені В.Г. Короленка (нині Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка). Під час навчання у вузі захопилася дослідженням мохоподібних, яким і присвятила своє наукове життя. Результати досліджень лягли в основу курсової роботи, а потім дипломної «Мохоподібні Полтавської області» (науковий керівник В.В. Буйдін).

23 01 30 gapon

27 січня вся світова спільнота вшановує пам’ять жертв Голокосту. Ця пам’ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. Саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту Червоної Армії визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. Оголосивши 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту, Генеральна Асамблея закликала держави розробити просвітницькі програми, щоби наступні покоління зберегли пам’ять про трагедію з метою запобігання в майбутньому актам геноциду і охороняти як пам’ятки історії, місця де відбувалися масові вбивства мирного населення.
Місцями масових розстрілів в Полтаві у період тимчасової гітлерівської окупації 1941-1943рр. стали, урочище Гришкін ліс і територія колишніх артилерійських складів. Урочище Гришкін ліс розташоване у північно-західній частині мікрорайону Половки. Тут у період з 1941-1943 рр. гітлерівці розстрілювали військовополонених, партизанів, підпільників, душевнохворих Полтавської психіатричної лікарні, мирних жителів переважно єврейської національності.

23 01 27 golokost

26 січня працівники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ганна Барська, Тетяна Менчинська, Віта Шовкомуд провели інтерактивний захід "Музичний світ Григорія Сковороди" для дітей внутрішньо переміщених осіб у "Shelter Poltava". Діти та їхні батьки ознайомилися з біографією Григорія Савича, його музичним талантом, грали в ігри. Під час двох майстер-класів виготовляли паперові свистунці та розмальовували глиняних мишенят, що в минулому році подарувала для цих діток покійна вже нині опішнянська майстриня Ганна Павлівна Діденко.
Дякуємо співробітницям "Shelter Poltava" за підтримку людей, які вимушені були внаслідок війни виїхати з рідних домівок та за організацію культурно- просвітницьких заходів.

23 01 26 skovoroda01

24 та 25 січня науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ганна Барська, Олеся Васецька, Олена Халимон провели три заходи "Феномен Григорія Сковороди" для учнів 8-х класів Полтавського ліцею № 17 "Інтелект". Два заходи пройшли в нормальних умовах у навчальних класах, а третій - в укритті, ще й без світла. Наші чудові діти з цікавістю сприймали біографію Григорія Сковороди, головні засади його філософського вчення, педагогічну діяльність мислителя. Особливий інтерес викликала система оцінювання знань, що використовував Григорій Савич. А ще писали козацьким скорописом, дізнавалися про суворий метод навчання тих часів - калькулюм, а також виготовляли жабку з солоного тіста. Дякуємо вчителям школи за гарне виховання дітей та допомогу під час проведення заходів.

23 01 25 skovoroda01