Події у музеї
Протягом тисячоліть вони височіли над безкраїми просторами, ставши невід'ємною частиною образу Українського степу. Та що насправді зберігали ці земляні насипи? Які історії приховували під своїми схилами, перш ніж їх відкрили археологи?
Сьогодні в музеї відбувся інтерактивний захід "Юний краєзнавець", який надихнув вихованців дитячого табору "Вітамінчик" пізнавати історію і природу рідного краю. Співробітники науково-дослідного відділу культурно-освітньої роботи Михайло Савченко та Лідія Кузьменко допомогли юним дослідникам розгадати таємниці Будинку Полтавського губернського земства і дендропарку, що його оточує.
Завдяки підтримці Українського культурного фонду Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського розпочинає масштабний проєкт «Полтавський Краєзнавчий. Digital Museum», що своєю роботою трансформує традиційний музей у відкритий цифровий хаб, де культурна спадщина стає доступною для глобальної аудиторії. Дякуємо УКФ за цю довіру й визнання цінності нашої тривалої роботи, дякуємо Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА за підтримку на кожному кроці.
Детальніше:Музей виходить поза свої стіни у цифровий простір!
Поки головні зали Полтавського краєзнавчого музею зачинені на реставрацію і приховані за будівельними риштуваннями, наша команда проєкту «Новий код Полтавського краєзнавчого: Доступність і рівність», що реалізується за підтримки УКФ та у співпраці з Департаментом культури в туризму продовжує активно працювати.
Зараз ми активно працюємо над інклюзивною складовою проєкту. Створюємо адаптований відеоконтент для людей із порушенням слуху, інтегруючи переклад українською жестовою мовою (УЖМ) та розробляючи аудіоописи (аудіодискрипцію) для незрячих користувачів.
Багата й неймовірна природа Полтавщини: ошатні парки та сквери, повноводні ріки, квітучі степові схили, могутні лісові масиви з різноманітним тваринним світом. Одним із шляхів збереження природних територій з фоновим та рідкісним біорізноманіттям є створення заповідних об'єктів.
Сучасний музей – це жива мережа, де постійно відбувається обмін знаннями, досвідом та, звісно, артефактами. Справжні наукові та виставкові проєкти народжуються саме завдяки міцній горизонтальній співпраці між закладами. Саме тому днями представники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського здійснили робочий візит до колег із Краєзнавчого музею міста Горішні Плавні.
Детальніше:Робочий візит до Краєзнавчого музею міста Горішні Плавні.
3 липня молодша наукова співробітниця науково-дослідного відділу культурно-освітньої роботи Кузьменко Л. С. взяла участь у науково-методичному семінарі з музейно-архівної практики "Музейно-архівна діяльність на сучасному етапі: виклики часу та інновації" для студентів 2 курсу історичного факультету ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Спікерка презентувала тему "Завдання і форми роботи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського в умовах сьогодення". Виступ був покликаний познайомити студентську спільноту з особливостями музейної роботи, продемонструвати можливості для самореалізації та професійного становлення у музейній сфері. Слухачі отримали нові знання та приємні враження від цікавості музейної роботи.
Детальніше:Музейно-архівна діяльність на сучасному етапі: виклики часу та інновації
Сьогодні у приміщенні флігеля Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулося відкриття виставки членкинь Національної спілки майстрів народного мистецтва України – Наталії Дігтяр та Тетяни Саєнко «Діалог образів».
1 липня 2022 року український борщ було внесено до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО як елемент, що потребує негайної охорони – завдяки ініціативі шеф-кухаря Євгена Клопотенка, який очолив процес збору досьє, популяризації традиції та захисту борщу як частини української культурної ідентичності.
Детальніше:1 липня український борщ було внесено до Списку культурної спадщини ЮНЕСКО
У 2021 р. зібрання Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилося цікавим зразком європейської порцеляни. Це – фігурна посудина «Хлопчик» для зберігання сірників або зубочисток. Виготовлена вона на одній із відомих німецьких підприємств порцелянової галузі.
«Ковбас з десятків три Латину, Лавинії к Петру мандрик». І. Котляревський «Енеїда».
День пам’яті Святих першоверховних апостолів Петра і Павла святкують 29 червня. Це завершення Петрового посту, тож готують щедрий літній стіл із смачними стравами з продуктів нового урожаю.
Детальніше:«Ковбас з десятків три Латину, Лавинії к Петру мандрик». І. Котляревський «Енеїда».