Шановні відвідувачі, у флігелі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського працює виставка «Нематеріальна культурна спадщина Полтавщини».
Нематеріальна культурна спадщина України — українська національна складова загальної концепції нематеріальної культурної спадщини, запропонованої в 1990-х роках як аналог Світової спадщини ЮНЕСКО, що приділяє основну увагу матеріальній культурі.
Станом на березень 2023 року до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України внесено 69 елементів. Полтавщину представляють – традиції рослинного килимарства м. Решетилівки Полтавської області, опішнянська кераміка, технологія виконання вишивки «білим по білому» м. Решетилівки Полтавської області. Про них далі детальніше.
Вагомий внесок у створення як орнаментальних килимів здійснила майстер народного мистецтва, лауреатка Національної премії імені Т. Г. Шевченка Надія Бабенко. Її роботи відзначаються новаторськими пошуками, оригінальністю трактування рослинних орнаментальних мотивів, м’якими, ніжно-пастельними гармонійними поєднаннями їх з мальовничим тлом. У експозиції виставки представлені: килим «Паморозь», 1976 р., «Червоне цвітіння», 2004 р. та килим «Калина».
Серед художників килимів в Україні – лауреат Національної премії імені Т. Г. Шевченка – Леонід Товстуха, який пройшов творчий шлях від майстра до директора Решетилівської фабрики художніх виробів ім. Клари Цеткін. Творчо переосмисливши старовинні орнаментальні рослинні мотиви килимів, художник вносив у них нові риси. В експозиції виставки представлений килим «Літо», який створений у 80-х роках ХХ ст. та належить до серії килимів «Пори року», в яких за допомогою орнаменту й колірних сполучень майстер відтворив характерний для кожної пори року настрій.
Представлені килими авторства Петра Шевчука «Червень» і «Серпень» з триптиху «Літо», 2010 р.
Опішня другої половини ХХ ст. відома ужитково-декоративним посудом, іграшками. На початку 80-х років Опішнянський завод – спеціалізоване та найбільше підприємство по виготовленню художньої кераміки.
Музейну виставку прикрашають творчі роботи заводу «Художній керамік», Михайла Китриша, Івана Білика, Трохима Демченка, Миколи Пошивайла, Василя Омеляненка, Василя Біляка.
Історія розвитку вишивального промислу на Полтавщині нараховує не одне століття. У XIX ст. вишивка набула масового поширення на всій території України, стала одним із основних видів народного мистецтва. У вишивальницьких майстернях виготовляли одяг, скатертини, рушники, наволоки тощо. Вироби слугували для власних потреб і йшли на продаж, перевагу мали традиційні зразки, створені у сфері домашнього виробництва. Серед технік і композицій своєю довершеністю й унікальністю вирізняється вишивання «біллю».
Вишивкою «білим по білому» Решетилівка, що на Полтавщині, славиться здавна. Це ремесло стало тут популярним після скасування кріпацтва у 1861 році. Люди почали розвивати власну справу. Її напрямок визначився сам собою: уздовж річки Говтва добре росли льон і коноплі. З них пряли нитки й ткали полотно. Нитки для швів висмикували з тієї ж матерії. А потім ще й декорували шви майстерними стібками, що надавало виробу рельєфу й особливої краси. На грубій тканині малюнки нитками давали світло-тіньовий ефект і мали витончений вигляд.
На виставці представлені роботи Василенко Олени Михайлівни – майстрині художньої вишивки, заслуженої майстрині народної творчості, членкині Національної спілки майстрів народного мистецтва. Це купон жіночої сорочки та зразки вишивки чоловічих та жіночої сорочок. Основні техніки вишивання – лиштва, напівхрестик, хрестик, зерновий вивід, вирізування.
Кожен регіон України має автентичні особливості та культурні традиції.
Сьогодні, у час коли триває повномасштабна війна росії проти України, важливо підтримувати українську культуру, не забувати про нашу самоідентифікацію. Чимало українців зараз намагаються краще опанувати рідну мову, починають цікавитись історією та культурою. Ця виставка стане у нагоді. Підтримка нашої культури під час війни посилює нас і послаблює ворога. Слава Україні! Героям Слава!
Виставка працює до 14 серпня, з 9.00 до 16.30, без вихідних. Ласкаво просимо!
