У липні 2023 р. виповнюється 50 років від доволі важливої події в історії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
Саме з липня 1973 р. була відновлена археологічна діяльність обласного краєзнавчого музею, яка у 40–60-х роках минулого сторіччя, на жаль, не проводилася, за винятком робіт розвідкового характеру зі збору експонатів співробітниками.
За ініціативи доктора історичних наук, професора Д. Я. Телегіна, під керівництвом якого на початку 1970-х в Україні діяла експедиція «Дніпро-Донбас», на базі Полтавського краєзнавчого музею був створений Полтавський археологічний загін, який очолила С. П. Юренко, на той час наукова співробітниця відділу історії дореволюційного періоду Полтавського краєзнавчого музею. Полтавський археологічний загін розпочав свої дослідження у складі цієї академічної експедиції.
Створення археологічного загону на базі музею активно підтримала завідувачка відділу історії дореволюційного періоду Г. О. Сидоренко. Вона розуміла, що це могло стати початком відновлення археологічної діяльності музею. Питання створення загону було успішно вирішене завдяки дієвій підтримці директора музею М. Д. Оніпка.
Полтавський археологічний загін на базі музею проіснував два роки і за ці польові сезони 1973 і 1974 рр. провів дослідження ранньослов’янських поселень поблизу сіл Багате (1973) та Чернещина (1974) на Дніпропетровщині. З переходом С. П. Юренко у 1974 р. на викладацьку роботу до Полтавського педагогічного інституту ім. В. Г. Короленка загін продовжив своє археологічне життя вже на базі педінституту, у складі Лівобережної слов’яно-руської експедиції Інституту археології Академії наук УРСР, яку очолював до 1979 р. кандидат історичних наук О. В. Сухобоков.