За «Повістю минулих літ» Нестора Літописця з 988 року Володимир Великий почав державну християнізацію Київської Русі з хрещення киян. І з того часу почалося хрещення населення в інших містах і поселеннях давньоруської Держави. Цей процес був досить болісним і тривалим. Нова релігія сприяла об’єднанню держави та дала поштовх розвитку її економіки, освіти, духовності та культури. Запровадження християнства сприяло поширенню писемності й освіти на Русі, наближаючи її до європейських держав.
На виставці експонується понад 200 одиниць предметів, що ілюструють утвердження християнства серед населення, що проживало на території Полтавського краю від початку нової ери і до сучасності. Більшість з експонатів отримані шляхом археологічних досліджень, розкопок, розвідок.
Центральне місце на виставці займає унікальний археологічний артефакт – гончарний горщик XII століття із князівським клеймом у вигляді модифікованого тризуба на денці з науково-рятівних археологічних досліджень 1997–1998 років посаду літописної Лтави (під керівництвом О. Б. Супруненка).
Християнські символи – шиферні і бронзові хрестики XI–XII століття представлені серед речових знахідок із розкопок 1940-х років на Соборному майдані у Полтаві (під керівництвом І. І. Ляпушкіна) та 1980-х років на давньоруському городищі Сніпорід в селі Мацківці на Лубенщині (під керівництвом Ю. Ю. Моргунова).
У 2000 році проводились археологічні дослідження на території Полтавського городища давньоруського часу на Івановій горі, на місці, де знаходився зруйнований кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці. Археологічні розкопки, що проводилися співробітниками Центру охорони та досліджень пам’яток археології (ЦОДПА) за участі науковців Полтавського краєзнавчого музею та автора проекту відтворення собору Успіння Пресвятої Богородиці архітектора Валерія Трегубова, зафіксовані фотографіями представленими на виставці. У 2013 році при здійснені науково-рятівних розкопок на місці спорудження пам’ятника «Ангелові-охоронцеві християнської родини» на території собору було знайдено дуже важливий і унікальний артефакт – це маленька бронзова хрестоподібна привіска, що датується X – початком XI століття і на думку науковців може бути пов’язана з поховальними комплексами «русько-скандинавського типу». Це найдавніша давньоруська прикраса з християнською символікою на Полтавщині.
У 2005 році під час археологічних обстежень будівельних траншей на подвір’ї Полтавського краєзнавчого музею було виявлено кераміку XVIII століття, серед якої траплялись фрагменти позначені хрестоподібними символами. Фрагмент ніжки свічника зі знаком хреста представлений на виставці.
З 2010 року у зв’язку з проведенням забудови окремих ділянок в історичній частині Полтави ведуться археологічні дослідження в історичному центрі міста, де наявні об’єкти не лише давньоруського часу, а також доби пізнього українського середньовіччя та міської забудови XVII–XVIII століття. З цих розкопок на виставці представлені знахідки фрагментів посуду і кахель з християнською символікою (клейма із зображенням хрестів, зірочок, птахів, павичів, лози, риби).
Окреме місце на виставці займають речі з християнською символікою з розкопок Успенської церкви в селі Лютенька Гадяцького району де у 2008–2010 роках досліджувався родинний некрополь Бороховичив початку XVIII століття. Серед предметів із поховань представників цього роду на виставці експонуються унікальні дерев’яні хрести та хрест-тільник із жовтого металу і скарбничка дружини полковника, прикрашена малюнком хреста.
Також на виставці наявні і християнські символи XIX – початку XX століття із сучасних науково-рятівних археологічних досліджень Полтавської археологічної експедиції Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України. Це хрести з мідного сплаву, фрагмент маленької іконки з металу білого кольору і ланцюжок від кадила з розкопок 2017 року поблизу селища Настасівка Хорольського району Полтавської області.
Серед експонатів виставки є декілька християнських символів з фондів Історико-культурного заповідника «Більськ» із колекції «Християнські реліквії з Котельви на Полтавщині». Унікальним предметом з цієї добірки є стулка давньоруського хреста-енколпіона ХІІІ століття.
З поміж експонатів представлені також випадкові знахідки, що є християнськими символами, або несуть в собі християнську символіку, які надійшли до музею від краєзнавців та приватних осіб. До винятково цінних можна віднести глиняну іконку «Запевнення апостола Фоми» з міста Переяслав, 1913 року (історична Полтавщина), бронзове дзеркало з хрестоподібним орнаментом кінця IX – початку X століття з села Бабайківка, 2022 року (історична Полтавщина) та низку хрестів: хрестик натільний кам’яний XIII–XIV століття (околиці Полтави, 2009 рік), зворотна стулка хреста-енколпіона із зображенням Богородиці (село Глинське, 1988 рік), уламок стулки хреста-енколпіона XII століття із рельєфним зображенням розіп’ятого Христа (село Гожули, 2016 рік), хрести-енколпіони XII і XIII століття (село Проценки і село Сем’янівка, 2019, 2017 роки) тощо.
Виставкову залу доповнили і прикрасили: поштові листівки початку XX століття із зображеннями соборів і церков Полтави, хромолітографія внутрішнього вигляду собору князя Володимира у Києві (1898 рік), світлини інтер’єру з іконостасом і царських воріт кафедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці у Полтаві (1920 ті роки), фотографії сучасних археологічних науково-рятівних досліджень у Полтаві, а також макети деяких полтавських церков і дзвіниць, що пов’язані з археологічними розкопками в історичній частині міста, які були виконані під науковим керівництвом полтавського архітектора Валерія Трегубова у період 1980-их – 2012 років.
