Подібні знахідки трапляються нечасто, а на Полтавській землі — й зовсім невідомі. І якщо вони потрапляють до музеїв, то це надзвичайна подія.
Восени 2022 р. управитель одного із фермерських господарств на межі Дніпропетровської і Полтавської областей Микола Задоя, оглядаючи щойно розорану ділянку в заплаві Орелі, натрапив на металевий диск із петелькою, тобто виріб на кшталт покришки до невеличкої посудини.
Насправді подібна річ не жодним чином не стосувалася кухонного начиння. Це побутовий аксесуар, що й досі безвідмовно слугує людству, — дзеркало з відповідним засобом для кріплення (петлею) до поясу або ж торбинки-косметички. Такі люстерка найчастіше мали футляр-чохол із замші. Зовнішня поверхня диску гладка й добре відполірована, могла мати посріблення, і на ній віддзеркалювалося зображення, наприклад, личка степової красуні…
Зворотній бік диску зберіг рельєфні зображення. Весь його простір переділений навхрест рельєфними лініями, а в утворених таким чином чотирьох секторах розміщені невеликі зображення прямих рівнокінцевих хрестів, рамени яких завершені півмісячними фігурами. Щось на кшталт східносирійського хреста. Отже, орнаментація дзеркала має ознаки суто християнського побутового предмету, а час його виготовлення охоплює епоху між кінцем VIII та початком XIV ст.
Саме дзеркало лите. Виготовлене із олов’янистої бронзи. Це диск діаметром 7,2 см і товщиною 0,2 – 0,3 см. Петелька невеличка, знаходиться в центрі орнаментованої зворотної площини.
Хрестоподібний поділ зворотної площини металевих дзеркал зустрічається не тільки на золотоординських люстерках, а й на подібних виробах, виготовлених аланськими майстрами Північного Кавказу VIII–XII ст. Проте поява хрестоподібних зображень — маркер більш пізнього часу, а саме XI–XII ст. Такі люстерка знаходили в аланських похованнях саме початку розвиненого середньовіччя, що позначає розповсюдження християнства в Аланії у цей час.
Залишається тільки гадати, якими торговими чи міграційними шляхами побутовий аксесуар з Північного Кавказу опинився в нашому регіоні. Чи приїхав сюди з купцем до кочів’їв печенігів або половців, чи належав дівчині, яку видали заміж до кочовищ Поорілля.
Складаємо щиру вдячність двом лівенським краєзнавцям із Новосанжарщини — Івану Бовкуну та Сергію Бровку, які й подарували музею цю небуденну знахідку разом із добіркою інших цікавих артефактів, знайдених на пагорбі біля старого русла Орелі між озером Шостаківським та с. Бабайківкою, що навпроти с. Маячки.
На сьогодні дзеркало стало експонатом виставки «Християнські символи з археологічних досліджень на Полтавщині», розгорнутої у флігелі музею з нагоди 1035-річчя Хрещення Руси-України, де з ним можуть ознайомитися всі охочі.

Підготували О. Супруненко, В. Аксьонов