Це – теракотова кахля XVII–XVIII ст. із унікальним сюжетним зображенням, що має відношення до християнської символіки
Історія знаходження кахлі пов’язана з археологічними дослідженнями 2006 року залишків гончарних горнів кін. XVII – поч. XVIII ст. у містечку Решетилівка Полтавської області. Під час будівельних робіт у центральній частині селища були виявлені 2 гончарних горни на відстані 2 метрів один від одного. Дослідження цих археологічних об’єктів проводилися науковими співробітниками Полтавського краєзнавчого музею Романом Луговим, Віктором Верещакою (які зараз боронять нашу Батьківщину), Віталієм Яремченком під керівництвом Оксани Коваленко, на той час старшого викладача кафедри історії України Полтавського державного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка, молодшого наукового співробітника Інституту керамології (смт Опішне Полтавської області). Серед знайденого речового матеріалу виділялась велика кількість фрагментів архітектурно-декоративної кераміки, а саме – кахлів.
Кахлю, про яку піде мова, вдалося повністю відновити із фрагментів художнику-реставратору Ю. М. Нікітенку в Харківській філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України у 2008 році. Оксана Коваленко описує кахлю так: «Вона виконана із жовто-червоної глини, розмірами 21,2 х 23,6 см, висота румпи – 6,6 см. Виріб відноситься до ІІ типу стінних коробчастих кахель, вінця яких оформлені «вивертанням глини» назовні. На лицьовій пластині нанесене геральдичне зображення битви грифона з левом. Тварини стоять на задніх лапах, мордами звернені одне до одного та з простягнутими перед собою передніми лапами з розчепіреними пазурами. Довгі тонкі хвости, пропущені між ногами. Дзьоб грифона з довгим висолопленим язиком розкритий, шия та передня частина тулуба вкриті «лускою». Крила підняті угору. Голова лева з розкритою пащею та висолопленим язиком вкрита гривою. Між головами вміщено п’ятипроменеву корону. У верхніх кутах лицьової пластини нанесено семипроменеві зірки. Між тваринами на рівні задніх лап розташований трипелюстковий бутон «лілії» із заглибленням всередині. Від нижнього краю пластини з однієї точки симетрично виходять у протилежні боки два пагони, що дугою опускаються до нижніх кутів пластини». До довідки: румпа – це коробчастий виступ на зворотному боці кахлі, призначений для її закріплення в кладці печі або стіни.
Питання смислового навантаження сюжетного зображення кахлі надзвичайно цікаве та дозволяє трактувати його через образи грифона і лева як такі, що мають відношення до християнських символів.
Грифон – сонячна гібридна істота, що об’єднує в собі голову, крила і кігті орла з тілом лева, тварин, які символізують владу над повітрям і землею. Грифон – символ сили, мудрості і відваги. Він є міфологічною сутністю величною, частіше доброзичливою, хоча буває і загрозливим чудовиськом. Грифон уособлює силу, могутність, пильність, захист і кару. У ньому поєднані сила і відвага лева зі стрімкістю орла. У грецькій міфології вони були впряжені у колісницю богині помсти Немезиди і обертали колесо долі, здійснюючи неминучу кару за гріхи.
У ранній християнській іконографії грифон символізував сили неминучої кари або непереборної перешкоди, а з XIV ст. він стає втіленням двоїстої природи Христа — людської (тварина) і божої (птах) та вважається переможцем змія-Василіска, що уособлює демонів. Саме вознесіння на небо Ісуса Христа символічно пов’язується з грифоном. У середньовічному церковному мистецтві грифон стає дуже розповсюдженим персонажем і улюбленим геральдичним звіром, символізуючи об’єднані якості орла і лева. В геральдиці розрізнюється грифон жіночого роду з крилами, і чоловічого — без крил.
Лев — уособлення сили, мужності, великодушності. Це символ влади, сили, величі, могутності, хоробрості, гордості, благородства, доблесті, справедливості й тріумфу. У геральдиці лев символізує королівську гідність і шляхетність, втілюючи силу Сонця і вогню.
Головний орнаментальний сюжет на кахлі містить сцену битви грифона із левом. На думку дослідників, сюжет боротьби цієї емблематичної пари у світовій культурі має давнє символічне значення і може відображати віру в перемогу світла над темрявою.
У мистецтві й художньому ремеслі часів Гетьманщини був поширений сюжет битв: козаків із татарами, єдинорога з левом, грифона з левом. Де грифон виступав як амбівалентний символ, який протиставляється леву, а фігура лева уособлює захисника віри, батьківщини, родини.
Отже, ця кахля є унікальною пам’яткою кахлярського виробництва доби пізнього українського середньовіччя, знайдена на теренах Полтавщини.
Література: Луговий Р., Верещака В., Коваленко О., Яремченко В. Гончарні горни XVIII ст. з Решетилівки / Роман Луговий, Віктор Верещака, Оксана Коваленко, Віталій Яремченко // НДПКДУ. – К.: Часи козацькі, 2008. – Вип. 17. – С. 119-124. Виногродська Л., Ситий Ю. Колекція кахлів з розкопок у Батурині в 1997 – 2002 рр. / Лариса Виногродська, Юрій Ситий // НДПКДУ. – К.: Часи козацькі, 2004. – Вип. 13. – С. 110-121.
Підготувала Ірина Мельникова, завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу археології
