Історія вулиці сягає XVIII ст. Починається від яру, у місці, де стара Полтава вже сходила на нижню частину забудови, і закінчується перетином із вулицею Патріарха Мстислава (колишньою Трегубівською) на території Кобищанів, які ще навіть у ХІХ ст. були поза межами міста.
Назву вулиця отримала на честь Стрітенської церкви (1787), що знаходилась на перетині із вулицею Олександрівською (нині – Соборності).
У 1850-х рр. тут було побудовано двоповерховий будинок у цегляному стилі з використанням трансформованих елементів бароко. Композиція головного фасаду асиметрична. Внутрішня схема планування коридорна. Стіни рустовані, фриз розвинений. Горизонтально фасад поділений поясками вище цоколя та між поверхами. Бокові фасади спрощено. У будинку розмістили церковнопарафіяльну школу.
Згідно «Довідкової книжки Полтавської губернії», на 1907 р. завідувачем школи був протоієрей Микола Уралов. Закон Божий викладав священик Олександр Ананійович Шереметинський, помічником викладача Закону Божого був диякон Григорій Іванович Житний, вчителькою Євгенія Миколаївна Уралова, церковний спів викладав псаломник Порфирій Петрович Кулик.
У 1930-ті рр. церкву було розібрано, а будинок школи націоналізовано. Використовувався для громадських потреб міською владою. Тривалий час там знаходився дитячий кінотеатр «Салют». У 2000-х рр. у цьому будинку розміщувався нічний клуб, потім – філія одного із банків, ресторан.
Будинок занесено до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини, затвердженого Розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 р. №529.
