100 років тому, 5 жовтня 1923 року, в селі Весела Долина (тепер Глобинського району) на Полтавщині в селянській сім'ї народився Володимир Васильович Канівець – український письменник, драматург, есеїст, журналіст, лауреат Шевченківської премії, який гідно доповнює когорту славетних полтавців.
Учасник Другої світової війни, був поранений, нагороджений орденами і медалями.
Після війни жив в Латвії. У 1952 році закінчив відділення журналістики філологічного факультету Латвійського університету в Ризі. Працював в редакціях різних періодичних видань Риги і Києва. Майже 20 років очолював Житомирську організацію Спілки письменників УРСР, був відповідальним секретарем Національної Спілки письменників України, очолював республіканське товариство книголюбів. В останні роки В. Канівець очолював раду ветеранів Спілки письменників України.
Писав п’єси, історичні романи, драматичні повісті, новели, оповідання, випустив декілька томів афоризмів. Автор ряду публіцистичних статей і книги есе «Діалог». Літературні твори Володимира Канівця перекладались іноземними мовами.
29 березня 2017 року на 94-му році життя Володимира Васильовича Канівця не стало. Похований на Байковому кладовищі в Києві.
У фондах Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігається підбірка книжкових видань літературних творів полтавця В. Канівця, до збору яких долучилися свого часу науковці експозиційного відділу новітньої історії. Хоч їх і небагато, всього десять, та всі вони з дарчими написами письменника: «Полтавському краєзнавчому від земляка В. Канівця».
Науковці музею шанують пам'ять відомого українського письменника-драматурга і при нагоді використовують його літературні твори на виставках та літературних заходах.
Підготувала Наталія Шумейко, старша наукова співробітниця науково-дослідного відділу фондів