Невичерпним джерелом натхнення для вишивки є різноманітні орнаменти: геометричні, рослинні, рослинно-геометризовані. Їхні значення багатогранні. Так, трикутник є символом єдності трьох світів: земного (явного), підземного (невидимого), небесного (духовного). Він здавна асоціюється зі стихією вогню, але також може означати три сили природи — вода, вогонь та повітря. Деякі дослідники вважають сучасною варіацією цієї фігури тризуб.

Існує багато трактувань трикутників у вишивці. Рівнобічний трикутник символізує завершеність. Геометрична фігура, обернена вершиною вгору, означає вогонь, чоловіче єство. Трикутник, обернений вершиною донизу, є символом жіночої або материнської сутності. У поєднанні вони позначають творення, розвиток і родючість (ромб). А коли між основами утворюється проміжок, то такий символ називають «колодязем» (зв’язок між земним і небесним світами). Також між цими знаками складаються декілька інших конфігурацій. «Пісочний годинник» (світ і антисвіт) утворюється дотиканням вершин трикутників одна до одної.

Шестикутна зірка (гармонія між духовним та матеріальним) формується через проникнення однієї геометричної фігури в іншу. Виділяють також і «шеврони» — трикутники без основи, які утворюють ритмічний зубчастий орнамент.

Трикутник — це лише один з багатьох давніх символічних знаків, що лежить в основі всього українського народного мистецтва. На фото — фрагменти вишитих предметів із колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.