Серед українців-емігрантів, які залишили яскравий слід у мистецтві Австралії, чільне місце належить нашому земляку, художнику Василю Євгеновичу Цибульському (справжнє прізвище — Цибулько). Він народився 14 березня 1904 р. у с. Грякове Валківського повіту Харківської губернії (тепер Чутівської селищної ради Полтавського району та області). У дитинстві в хлопчика виявився хист до малювання, тому вже в школі його стали називали художником. І хоч батько хотів, щоб Василь продовжив сімейну традицію і пішов навчатися агрономії, але потяг до мистецтва переміг, і він вступив до Харківського художнього інституту. Тут викладачами Цибульського були відомі художники М. Бурачек, І. Падалка, Ф. Кричевський, В. Седляр, мистецтвознавець С. Таранушенко та ін. Після закінчення інституту Василь Євгенович у 1931 р. вступив до Ленінградської Академії мистецтв, де навчався у професорів П. Кончаловського та Д. Кардовського.

Здобувши фах вільного художника, В. Цибульський працював учителем малювання в школах Харкова, оформлював великі композиції на вулицях і площах, малював декорації до театральних спектаклів, брав участь у творчих конкурсах. Друга світова війна внесла корективи в подальшу долю митця. 1943 р. Василь Євгенович переїхав до Львова, а 1945 р. — до Німеччини, де перебував у таборі Ді-Пі (табір для переміщених осіб).

У 1949 р. В. Цибульський емігрував до Австралії. Спочатку жив у Сіднеї, а потім переїхав до Джилонга, що розташований неподалік від Мельбурна (штат Вікторія). Тут він активно працював як художник і член української громади. Зокрема, Василь Євгенович виконав багато портретів відомих діячів української історії і культури (Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, М. Зерова, Івана Багряного та ін.) і найбільш шанованих українців в Австралії. Митець брав участь у багатьох групових австралійських виставках і мав кілька персональних, здобув кілька нагород, зокрема, дві за найкращий портрет (1970 р., 1981 р.) та за найкращий натюрморт (1978 р.).

Крім картин, В. Цибульський малював іконостаси для українських православних церков у містах Блектауні, Балаклаві, Канберрі та ін., оформив десятки театральних вистав і сцен до свят у Джилонгу та в Мельбурні. Роботи художника, зокрема портрети, зберігаються в музеях та приватних колекціях багатьох країн світу, зокрема у Ватикані й Українському національному музеї м. Вінніпег (Канада). Помер Василь Євгенович 6 листопада 1992 р. Похований він на Фовкнерському цвинтарі в Мельбурні, де ховають православних українців.