На околиці міста Полтави є острівець природної діброви, справжня природна оаза в урбаноекосистемі — Гришків ліс. Згідно з рішенням 28-ї позачергової сесії Полтавської обласної ради від 22 грудня 2023 року Гришків ліс охороняється як ботанічний заказник місцевого значення.
Лісовий масив та прилегла територія є місцем збереження біорізноманіття, особливо орнітофауни. У 1936–40-х роках Гришків ліс став об’єктом для проведення нідологічних спостережень. Ще у віці 16 років Борис Голов (1920–2016), у майбутньому видатний зоолог, кандидат біологічних наук, разом зі своїм другом Юрієм Товкачем проводили спостереження за гніздуванням птахів Гришкового лісу. Всі дані дослідження Голов ретельно занотовував у польовий щоденник.
Спостереження проводилися у весняно-літній період — із квітня по червень. Орнітофауна Гришкового лісу відзначалася видовою різноманітністю. Птахи будували гнізда здебільшого на гілках та в дуплах дубів, на різних висотах. Траплялося багато випадків повторного використання гнізд птахами різних видів. Наприклад, боривітер звичайний використав гніздо ворони сірої, а синиця велика побудувала гніздо в сорочиному.
У 1936–1940 роках у Гришковому лісі гніздилися: шуліка чорний (Milvus korschun Gm.), боривітер звичайний (Cerchneis tinnunculus L.), кібчик (Erythropus vespertinus L.), одуд (Upupa epops L.), сиворакша (Coracias garrulous L.), вівсянка звичайна (Emberiza citronella L.), вівчарик-ковалик (Phylloscopus collybita L.), синиця велика (Parus major L.), славка сіра (Sylvia communis Lath), іволга (Oriolus oriolus L.), крук (Сorvus corax L.), ворона сіра (Corvus cornix L.), сойка (Garrulus glandarius L.), а на прилеглій території − коноплянка ( Cannabina cannabina L.). Юні орнітологи також виявили декілька яєць зозулі (Сuculus canorus L.) у гніздах славки сірої.
Орнітофауна — це динамічна складова довкілля. Зміна поведінки, видового складу та чисельності птахів є індикаторами стану навколишнього природного середовища, яке вони заселяють. Пам’ятаймо, що будь який лісовий масив незалежно від площі є локалітетом по збереженню рідкісного та фонового біорізноманіття.
Підготувала Олена Шиян, завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу природи
Фото Юрій Репало