У колекційній збірці зброї Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігаються дві казнозарядні гвинтівки системи Снайдера зразка 1867 р. Калібр обох гвинтівок – 14,7 мм.

У 60-х рр. ХІХ ст. тривало переозброєння армій європейських країн нарізною казнозарядною вогнепальною зброєю. При цьому у Європі, як і у США, пішли двома шляхами. За одним із них переробляли застарілі дульнозарядні рушниці, за іншим – впроваджували виробництво нової зброї.

Британський уряд, маючи значну кількість нарізних дульнозарядних рушниць (штуцерів) енфілдського зразка, вирішив модифікувати їх у казнозарядні й оголосив конкурс на найкращу систему переробки. Такою виявилася система американського інженера Джейкоба Снайдера, що була запатентована у 1866 р. Переробити дульнозарядну гвинтівку на казнозарядну коштувало досить дешево, адже замок, ложа та спусковий механізм і надалі використовувались.

Англійська гвинтівка системи Снайдера мала відкидний затвор, що обертався на шарнірі, який був закріплений на ствольній коробці. У затворі розміщувався бойок, який проходив крізь його корпус навскоси згори донизу таким чином, що потрапляв до капсуля патрона. Бойок мав спіральну пружину і був загвинчений згори брандтрубкою. В подальшому, після переозброєння англійських військ гвинтівками Мартіні-Генрі, гвинтівки системи Снайдера були продані до Туреччини та інших країн.

Підготував Роман Прохватіло Роман, завідувач сектору пересувних і стаціонарних виставок науково-дослідного експозиційного відділу виставкової роботи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського

#Культура #Пам'ять