Довоєнна колекція пряникових форм нараховувала кілька сотень одиниць. Відомо, що багато форм зробили батько і син Юхим та Прокіп Юхименки, які віртуозно працювали у диканському маєтку Кочубеїв, виконуючи різні забаганки панів. Різали їх найчастіше на дубових дошках, зрідка з липи, ясеня. Користувалися різними видами різьби, а серед зображувальних мотивів переважали жанрові сцени, людські постаті, рослинно-тваринний орнамент.

У цій галузі народного різьбярства широко і всебічно виявлені багатство, різнобарвність і глибочінь народної творчості.

Призначалася пряникова форма для оздоби ласощів із тіста, що використовувалися в народнім побуті і як святкові гостинці, і як ритуальне печиво. Вироблені з дерева форми в переважній більшості мали прямокутну дощечку розміром 20×12 см, оздоблену поглибленою різьбою з одного, а часто і з обох боків.

Траплялися примірники, що мали круглу або овальну форми. Що стосується орнаментального оформлення, дошки поділялися на кілька типових груп: із геометричними елементами, із рослинними композиціями, із реалістичними та тваринними мотивами.

У музейній експозиції єдина вціліла прянична форма з колекції – «Генерал», розмір якої не співпадає зі стандартним – 4 х 21,5 х 30,5 см. Військовий на коні зображений в одній площині, на плечах – еполети, біля коміра – дві нагороди, на голові – трикутний убір із плюмажем, китиці та лампаси обведені плавною лінією, обличчя чітке.

Автор виробу — невідомий, як і більшості речей того часу.

Підготувала Г. Галян

#Полтавщина #Культура #Пам'ять