20 червня 2024 р. на подвір’ї Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського презентоване  дослідження полтавського історика та археолога Олександра Супруненка «Павло Бобровський: Колекціонер, меценат, фундатор народознавчого зібрання у Полтаві».

Це видання присвячене історії формування музейної збірки і становленню експозицій попередника Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського – Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства в контексті створення його «народознавчого» відділу полтавським меценатом, військовим дипломатом та офіцером Павлом Павловичем Бобровським (1860–1945).

Тут здійснено аналіз джерел та історіографії, основних наукових публікацій стосовно подвижницької діяльності одного із фундаторів зібрання. Виходячи із характеристики життєвого шляху мецената, його біографії, проходження військової служби, контактів, нахилів до подорожей і колекціонування, звернено особливу увагу на його безкорисливу співпрацю із Природничо-історичним земським музеєм в Полтаві, цілеспрямоване збирання колекцій, діяльність, направлену на створення «народознавчого» або «міжнародного» відділу музею. 

Дворянин із відомої родини полтавського лікаря П. П. Бобровський, з не надто великими статками, знайшов кошти на придбання, перевезення до Полтави з різних країн зразків старожитностей, мистецьких виробів, етнографічних матеріалів, предметів озброєння музейного значення, пізніше витрачав пенсійні заощадження на виготовлення обладнання й вітрин для музею. Ця діяльність спиралася не тільки на професійні знання людини, яка побачила світ, розумілася на колекціонуванні, загальносвітовій історії, історії культури, а й була патріотом, палким шанувальником Полтави. 

Встановлено, що у біографії мецената, зважаючи на його контакти зі вченими, військовослужбовцями і колекціонерами, залишається ще чимало лакун, зумовлених професійною діяльністю кадрового військового, дипломата та розвідника.

Співпраця із музеєм та його першим завідувачем М. О. Олеховським дозволяє вбачати у П. П. Бобровському не тільки цілеспрямовану людину та свідомого полтавця, а й поважного громадянина, який не порушував своїх обіцянок, фахово дотримувався системного підходу до музейної справи. Впродовж тривалого часу меценат «всіма своїми помислами» був у музеї, розробив концепцію та художнє вирішення залів для експонування своїх дарів, виготовив за свій рахунок вітрини, укладав етикетаж та описи подарованих предметів.

Реконструйований склад колекційної збірки П. П. Бобровського, що на 1919 р. налічувала 2777 предметів. Серед дарів мецената були вартісні добірки старожитностей, культурно-мистецьких пам’яток, зброї, що на сьогодні мають національне значення. Такі, як давньоєгипетська колекція, що наразі є четвертою за кількісним складом в Україні, японського самурайського озброєння, предметів матеріальної культури та зброї з Індії, Ірану, Китаю. Частина з них увійшла до регіональних і міжнародних каталогів-реєстрів предметів рухомої культурної спадщини, менш представницькі групи речей надають уявлення про етнографію і матеріальний світ багатьох народів Старого Світу. Більше половини зі складу колекційних надбань цього зібрання було знищено 1943 р. в пожежі музейного будинку. На сьогодні музейний спадок П. П. Бобровського налічує лише дещо більше 1100 збережених предметів.

Простежено музейну «долю» збірки мецената: переміщення до інших музеїв, реставрацію, існуючий поділ предметів між полтавськими Краєзнавчим та Художнім музеями, історію їх експонування й представлення на виставках, проаналізовано основні публікації найяскравіших пам’яток, що доповнені наявними на сьогодні біографічними даними мецената та його рідних. 

У додатках до книги міститься перелік надходжень колекції П. П. Бобровського до музею за 1899–1915 рр., а також каталог світлин з родинного альбому Бобровських, що став надбанням Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського у 1991 р. внаслідок дару племінниці мецената, полтавки, доньки брата – Бориса Бобровського – Наталії Пупченко (Бобровської), що, за невеликими винятками, публікуються  в п е р ш е.

На презентації, яку модерувала завідувачка сектору відділу фондів Оксана Сулима, виступили протоієрей ПЦУ о. Микола Храпач, автор книги, директор музею, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, заслужений працівник культури України Олександр Супруненко, науковий редактор видання, голова Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук, професор Олексій Нестуля, рецензентка книги, докторка історичних наук, професорка, завідувачка кафедри історії України ПНПУ імені В. Г. Короленка Людмила Бабенко.

Це видання побачило світ завдяки благодійникам, представникам соціально орієнтованого бізнесу з Полтави та Києва: так би мовити, меценати допомогли видати книгу про полтавського мецената, за що їм складаємо щиру вдячність.

Видання вже надійшло до наукових та обласних бібліотек Полтави, буде представлене в національних та закордонних книгозбірнях. Якісний повноколірний цифровий друк забезпечило харківське видавництво «Майдан».

24 06 20 bobrovskiy01

24 06 20 bobrovskiy01

24 06 20 bobrovskiy01

24 06 20 bobrovskiy01

24 06 20 bobrovskiy01

24 06 20 bobrovskiy01

24 06 20 bobrovskiy01

24 06 20 bobrovskiy01

24 06 20 bobrovskiy01

24 06 20 bobrovskiy01

24 06 20 bobrovskiy01

24 06 20 bobrovskiy01

24 06 20 bobrovskiy01

24 06 20 bobrovskiy01

24 06 20 bobrovskiy01

24 06 20 bobrovskiy01

24 06 20 bobrovskiy01

24 06 20 bobrovskiy01

24 06 20 bobrovskiy01

24 06 20 bobrovskiy01

24 06 20 bobrovskiy01

24 06 20 bobrovskiy01