Чимало цікавих будинків розташовано у Полтаві по вулиці Соборності (кол. Олександрівській). Вулиця була прокладена у другій половині XVIII ст. від Успенського собору у напрямку Київських воріт Полтавської фортеці. Первісна назва – Успенська. Наприкінці XVIII ст. була пробита далі через передмістя і названа Пробивною. На планах міста кін. XVIII – поч. ХІХ ст. позначена як Мостова.
На початку ХІХ ст. відтинок сучасної вулиці Соборності від Соборної до Круглої площі отримав назву Олександрівська. Відтинок від Круглої площі до сучасної площі Зигіна в різні роки називався: Кременчуцька поштова дорога, вулиця Велика Кременчуцька, Кременчуцька, Куракінська. У 1922 р. обидва відтинки було перейменовано на вулицю Жовтневу. Після Другої світової війни частина вулиці від Соборної площі до Корпусного парку носила ім’я Сталіна, у 1961 р. повернуто назву Жовтнева. У 2016 р. вулицю було названо на честь Соборності українських земель в Українській Самостійній Соборній Державі.
Будинок по вул. Соборності, 19 (сучасна адреса) споруджено у 1897 р. за проєктом губернського архітектора О. І. Ширшова на розі вулиць Олександрівської та Стрітенської, за межами колишнього фортечного валу на місці, де раніше стояв будинок купчихи Волохінової. Під час будівництва тут були виявлені підземелля, які досліджував І. А. Зарецький (1857 – 1936) – археолог, етнограф, земський та громадський діяч.
Згідно з інформацією Пам’ятних та Довідкових книжок Полтавської губернії Державний банк у власному будинку по вул. Олександрівській згадується з 1899 р. Управляючим банком був колезький радник Дмитро Васильович Теплов.
На 1916 р. у відділенні Державного банку на розі вулиць Стрітенська та Олександрівська зареєстрований телефон із номером 77. Управляючий банком – статський радник О. О. Оглоблін. Він та ряд інших службовців банку проживали у цій же будівлі, очевидно, маючи тут службові квартири.
Архітектура будинку є яскравим взірцем стилю французького ренесансу. Двоповерховий, з цокольним поверхом, мурований, Г-подібний у плані. На фасадах поверхи розділено горизонтальними поясками, стіни рустовані. Витягнуті вікна 1-го поверху з підвіконними карнизами облямовані наличниками простого профілю. Вікна 2-го поверху мають сандрики з трикутними та лучковими фронтонами. Стіни завершено карнизом з модульйонами.
Після більшовицького перевороту 1917 р. до 1937 р. будинок використовувався профспілковими органами. Після добудови (1937 р.) крила по вул. Соборності, тут розміщувався обком більшовицької партії.
Будинок пошкоджений під час Другої світової війни, у 1952 р. відбудований. Функціонував як готель «Театральний», пізніше – офісний центр. Нині частина будівлі використовується комерційними банками.
Будинок примикає до червоної лінії вулиці Соборності, є невід’ємною складовою частиною забудови фронту вулиці. Є цінним архітектурним об’єктом, що формує сприйняття та забезпечує історичну ідентичність міста Полтави.
Відповідно до розпорядження Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 р. N529 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 N590» досліджуваний об’єкт внесений до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини м. Полтави як об’єкт історії та архітектури місцевого значення «Державний банк (Готель «Театральний»), 1897 р.
