У цей день ми вшановуємо воїнів, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.
Відзначення Дня пам’яті захисників України саме 29 серпня обрано не випадково, бо саме в цей день у 2014 році, під час російсько-української війни та Іловайської операції відбувся потужний прорив української групи військ з російського оточення, де проявився масовий героїзм добровольців і військових, та загинула найбільша кількість українських воїнів.
Повномасштабне вторгнення росії 24 лютого 2022-го року відкрило нову сторінку героїзму, стійкості та, на жаль, втрат.
Сьогодні ми згадуємо Таскіна Михайла Юрійовича, який загинув 23 січня 2023 року при виконанні бойового завдання поблизу міста Соледар Бахмутського району Донецької області.
Михайло став на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення. Не вагаючись ані хвилини, раніше ніколи не тримаючи у руках зброї, пішов і записався добровольцем у Полтавську Територіальну оборону. Згодом був мобілізований до Збройних Сил України. Він став солдатом стрільцем – помічником гранатометника, в/ч А7312, 116 бригади, 146 батальйону, Роти Вогневої Підтримки. Отримав позивний «МОЛЬФАР».
Талановитий майстер ювелірної справи був відомий в Україні під псевдонімом МАРК БАЛАКІН. Після того, як у 2014 році почалася війна, Михайло вирішив організувати свою творчу ювелірну майстерню патріотичних виробів, присвячених хоробрим воїнам АТО. Багато срібних виробів у вигляді кулонів, значків, перстней з патріотичною символікою різних бригад і батальйонів мають і носять як оберіг наші захисники і захисниці з різних куточків України.
У дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського була створена виставка пам’яті захисника Михайла Таскіна. На виставці представлені особисті речі воїна та ювелірні вироби. Більшість репрезентованих експонатів стануть частиною музейної збірки.
Михайло віддав своє життя заради нас, заради сина, заради нашої країни. Але він завжди буде жити у своїх прекрасних виробах, які будуть передаватися із покоління в покоління, від батьків – дітям, бо в них вкладена часточка його душі. Це була його мета, щоб люди знали і пам'ятали... Пам'ятали своїх Героїв і знали ціну Перемоги, яка обов'язково буде за нами. Він у цьому навіть не сумнівався! Не маємо права і ми! Слава Україні! Героям Слава!
