До діяльності Полтавського дослідного поля (від 1910 р. — дослідна станція, нині Полтавська державна сільськогосподарська дослідна станція імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України) безпосереднє відношення має Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського. Фундатор природничо-історичного музею Полтавського губернського земства, вчений-природознавець В.В. Докучаєв одним із найважливіших практичних завдань цієї установи вважав «вирішення різного роду питань, що мають відношення до сільського господарства даної губернії». За визначну роль у становленні та розвитку аграрної науки в нашому краї, В.В. Докучаєва у 1892 р. було обрано почесним членом Полтавського сільськогосподарського товариства. 

Після закінчення роботи експедиції з природничо-історичного вивчення Полтавщини, В.В. Докучаєв підтримував тісні зв’язки з науковцями Дослідного поля, членами сільськогосподарського товариства. Дослідне поле вчений відвідував декілька разів — у 1888, 1894 і 1900 роках. У перший приїзд керував відбором монолітів з трьох ґрунтових розрізів. Взятий тоді на Старому хуторі моноліт темно-сірих опідзолених ґрунтів до цього часу зберігається в музеї дослідної станції. 

У 1900 р. у приміщенні Полтавського губернського земства вчений прочитав земським працівникам, місцевій інтелігенції цикл лекцій з ґрунтознавства, під його керівництвом для слухачів були проведені екскурсії на Дослідне поле та по Полтавському повіту для ознайомлення з типовими ґрунтами та методикою проведення хімічного і фізичного їх аналізу. Біля витоків земського музею стояв і учень В.В. Докучаєва, всесвітньовідомий натураліст В.І. Вернадський, наукові розробки якого також пов’язані з Полтавською сільськогосподарською дослідною станцією. Вперше там він побував восени 1891 р., коли за дорученням В.В. Докучаєва проводив фізико-хімічний аналіз ґрунтів поля, а весною 1916 і 1918 років працював у бібліотеці станції.

Підготувала Світлана Кигим — старша наукова співробітниця ПКМ імені Василя Кричевського