Варто зазначити, що робота з визначення ґрунтів проводилась у маленькій хімічній лабораторії, якою користувалось і Дослідне поле. Завдяки старанням М.О. Олеховського ця майже «саморобна» лабораторія перетворилась у наукову лабораторію Полтавського дослідного поля. 

За дорученням директора Дослідного поля М.О. Олеховський збирав «зразки найголовніших типів ґрунтів із різних місць губернії», особливо там, де проводились досліди — на полях сільськогосподарських шкіл. Цікавим аспектом діяльності музею було складання посібників (колекції зразків ґрунтів, корисних копалин, карти, таблиці тощо) для навчальних закладів, зокрема сільськогосподарських шкіл. Вперше зразкова природничо-історична колекція для цих шкіл була представлена М.О. Олеховським на агрономічній нараді в Полтаві у 1903 р. 

М.О. Олеховський був активним членом Полтавського сільськогосподарського товариства, у 1892 р. обраний його дійсним членом, а у 1899 р. за бездоганну службу на посаді завідувача музею увійшов до складу правління Товариства. Про тісну співпрацю музейника із редакцією друкованого органу товариства — часописом «Хуторянин» — свідчить зазначення на першій сторінці його прізвища серед «найближчих і постійних співробітників». 

Другий завідувач музею М.Ф. Ніколаєв (1910–1915) — ентомолог, міколог, кандидат природничих наук, продовжував співпрацювати з Полтавським товариством сільського господарства та його дітищем Дослідною станцією. Разом вони брали участь у грандіозній на ті часи Південно-Російській обласній сільськогосподарській, промисловій і кустарній виставці, яка відбувалась у Катеринославі 1910 р. Микола Ніколаєв читав лекції, проводив екскурсії по експозиції музею для слухачів організованих Полтавським сільськогосподарським товариством зимових курсах (1912–1914). Музейник першим на теренах Полтавщини висловив і відстоював ідею створення повітових сільськогосподарських музеїв, яка була ним запропонована на Губернській агрономічній нараді у листопаді 1913 р. Він також звернув увагу на згубні наслідки меліоративних робіт у долині р. Трубежа у зв’язку з її осушенням. Для цього направив у район їх проведення свого брата, практиканта музею Валентина Ніколаєва.

Короткий період (серпень 1914–листопад 1915) М.Ф. Ніколаєв виконував обов’язки не тільки керівника музею, а й завідувача першого, створеного на теренах імперії ентомологічного бюро. На цій посаді М.Ф. Ніколаєв розгорнув активну діяльність, зокрема з важливих на той час питань боротьби з мишовидними гризунами та збудниками хвороб дикорослих і культурних рослин. На основі матеріалів, визначених мікологом дослідної станції Г.Є. Спангенберг-Спагоровим і М.Ф. Ніколаєвим, було підготовлено додаток про діяльність ентомологічного бюро — «Огляд хвороб культурних і дикорослих рослин Полтавської губернії за 1914 рік». 

Підготувала Світлана Кигим — старша наукова співробітниця ПКМ імені Василя Кричевського