Свою щойно видану книгу "Трощинські: Дмитро" подарував музею його друг, краєзнавець Володимир Захаров. Монографія на 688 сторінок продовжує серію досліджень автора про впливову аристократичну родину Трощинських - представників дворянської еліти козацько-старшинського походження (раніше вже побачили світ "Трощинські: витоки' (2021) і "Трощинські: Гоголіана" (2023)). На початку книги автор висловив подяку науковцям, які надавали йому допомогу і підтримку, серед них і заступник директора з наукової роботи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Володимир Мокляк. 

У монографії глибоко і всебічно висвітлена постать уродженця містечка Яреськи Яреськівської сотні Миргородського полку Дмитра Прокоповича Трощинського (1749-1829), який був відомим державним діячем, високоосвіченим юристом, непримиренним борцем із неправдою і корупцією, щедрим благодійником і меценатом культури та науки доби Просвітництва. Сучасники відзначали його блискучий літературний талант, а розроблені ним законопроєкти визнавали "найкращими витворами ділового стилю своєї доби". Знаходячись на державній службі, Дмитро Трощинський ніколи не поривав із українським корінням, був за своїми політичними поглядами близьким до автономістів, які прагнули відродження козацьких полків, традиційного ладу Гетьманщини, української культури, зокрема книгодрукування і театру.

Автор присвятив книгу пам'яті свого товариша і співавтора у краєзнавчих дослідженнях Шишаччини, яреськівського краєзнавця Олександра Петровича Дзюби, який відійшов у засвіти рівно місяць тому.