Широкий предметний ряд експозиції «Скарбниця» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського презентує різні зразки східного захисного спорядження. Серед інших вирізняється незвичною формою виконання персидський шолом «кула-худ» XVIII – ХІХ століть, увінчаний рогами і оздоблений виразними рисами обличчя.

Шолом напівсферичної форми у вигляді стилізованої маски. Тулія плавно переходить у списоподібне навершя. Оздоблений рельєфними зображеннями носа, очей і брів, а також рогами, загнутими вгору. Споряджений рухомою стрілкою-наносником, що фіксується за допомогою двох гвинтів. Стрілка з обох боків закінчується фігурними колоподібними розширеними пластинами. По нижньому краю шолома пробиті наскрізні отвори для кріплення захисної кольчужної сітки-бармиці. Декорований орнаментом із рослинними та геометричними елементами.

Шоломи «кула-худ» утворились в результаті тривалої еволюції напівсферичних бойових наголів’їв із рівним нижнім краєм і кованою тулією, що були відомі азіатським воїнам з часів Середньовіччя. У XIV столітті їх почали споряджати стрілками-наносниками. Поява на цих шоломах захисних сіток-бармиць у другій половині XV – першій половині XVI століть, імовірно, була пов’язана з поширенням на Сході шоломів «мисюрок» із бармицями, що захищали шию та верхню частину обличчя.

Класичні шоломи «кула-худ» з’явились у XVI столітті на території Персії. Пізніше розповсюдились до Південної Азії.

Підготував Роман Прохватіло, завідувач сектору пересувних і стаціонарних виставок науково-дослідного експозиційного відділу виставкової роботи