Спільний шлях з музейниками довжиною в сторіччя пройшов бронзовий казан з Більського городища, що датується дослідниками V-IV століттям до н. е. Артефакт скіфського часу став справжньою перлиною культурної спадщини Полтавщини: про непересічність посудини нам одразу розповідає оригінальний силует; такий складає рельєфна металева пластика та фігурні зооморфні ручки, характерні для звіриного стилю матеріальної культури скіфських племен.  

Знахідка завдячує випадковості — раптово виорана у 1921 році вигадлива металева посудина, має бути, неабияк здивувала більське селянство. Завдяки зусиллям місцевого вчителя казан був збережений, а 20 листопада 1924 р. — направлений до фондів Полтавського краєзнавчого музею лаборантом археологічного відділу Володимиром Грінченком.

За століття пліч-о-пліч з музейниками бронзовий казан встиг стати знаковою знахідкою та символом археології ранньозалізного віку Полтавщини. У 1995 р. він послугував емблемою в графічній обробці Видавничого центру «Археологія» Центру охорони та досліджень пам'яток археології при Управлінні культури Полтавської облдержадміністрації, а у 2019 році - був відтворений у вигляді збільшеної скульптури для історико-культурного заповідника «Більськ».

Вважається, що такі казани використовувалися для приготування їжі, але водночас могли слугувати і в культових цілях: для скіфів споживання м’яса було подією важливою, до того ж своєрідним обрядом. Під час ритуалу жертвоприношень казан займав центральне місце, символізуючи зв’язок людини з вищими силами. Таким чином, такі посудини не просто предмет побуту — вони ставали символом взаємодії людини та духовного світу.

Ми віримо, що невдовзі експонат зможе знову зайняти почесне місце в постійній експозиції Полтавського краєзнавчого музею у мирний час. 

Матеріал підготував молодший науковий співробітник відділу археології Нікіта Москвін