Під час Другої світової війни його, 17-річного юнака, мобілізували. Під час Керченсько-Феодосіївської десантної операції у складі кулеметного батальйону Михайло Андрійович був тяжко поранений в результаті потрапив у полон в лютому 1942 року. Перебував у концтаборі на території України, а пізніше був відправлений до Німеччини. Зрештою йому вдалося втекти із полону і пробратися до своїх з’єднань. 

Після війни він оселяється у Кременчуці, а у 1947 році їде в Миргород і вступає на навчання до керамічного технікуму на факультет художньої кераміки до викладача В. Панащатенко. Як фронтовика, прийняли його на другий курс.

У 1950 році Моцак прибув на Коростенський фарфоровий завод для створення дипломної роботи – фарфорової вази, до сімдесятиріччя Сталіну. Але не судилося виконати роботу, бо Михайла арештували та звинуватили у шпигунстві за фотографування залізничного мосту через річку Уж. 

Лише через шість років М. Моцака звільнили з ув’язнення і зняли судимості. З міста Воркути він повернувся в Кременчук і невдовзі відновився на навчанні в Миргородському керамічному технікумі. Михайло Андрійович виконав свою нову дипломну роботу – фарфорову вазу «Шевченко художник» на Полонському фарфоровому заводі у Хмельницькій області. 

Успішно захистившись, отримав направлення на роботу на цей же завод у цех художнього оздоблення, де мав розписувати чайні та кавові сервізи.  

Його скульптурку «Оксана» за мотивами повісті М. Гоголя «Ніч перед Різдвом» на республіканській художній раді при Держплані УРСР затвердили з відзнакою. 

У творчості Моцака особливе місце належить анімалістичному жанру, над яким він працював протягом всіх років. Це були екзотичні тварини а зокрема жирафа, зебра, гірський козел, баран та домашні, у скульптурних зображеннях яких переважало декоративне трактування форми, ціліснісний силует, пластичний рух. У своїй роботі використовував стримані пастельні тони.

Михайло Андрійович також працював ув історичному та етнографічно-побутовому жанрах. У творчому доробку скульптор часто продовжував традицію гончарної іграшки. Характер національного колориту втілив у композиціях з фігурами закоханих, в дівочих і дитячих образах. Знаючи особливості фарфору як матеріалу, митець вміло передавав його пластику: використовував стилізацію і узагальнення форми, акцентував силует, майстерно поєднував фігури в єдину композицію. Моделі скульптур оздоблював м’якими тональними переходами підполив’яного розпису, акцентуючи деталі надполив’яними фарбами та золотом. Помер Михайло Андрійович Моцак 8 жовтня 2017року у м. Полонне Хмельницької області.

Роботи талановитого українського скульптора зберігаються в Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї, Полонському історичному музеї.