Мініатюрна скульптура або «дрібна пластика» – рід об’ємних сюжетних чи монофігурних зображень невеликих розмірів, що не перевищують 10-15 см. У колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігаються 86 од. унікальних фігурок із дерева, виготовлені у 1950-х рр. Мариною Гаврилівною Числовою (1895-1977) – різьбяркою, авторкою мініатюрної дерев’яної скульптури. Доля майстрині пов’язана з Полтавщиною, адже чоловік її єдиної доньки Надії – Веніамін Олексійович Шабуцький був родом із с. Кишеньки, Кобеляцького району (тепер Кременчуцького району), а з 1950-х рр. до смерті – жила у Кобеляках.

На фото представлені фігурки тварин від 9,5 до 1,2 см, виготовлених у техніці поліхромної скульптури з деревини липи, що відрізняється однорідною структурою волокон, м’якістю, приємним світлим кольором. Розфарбовані різними кольорами, що досі залишаються насиченими та «соковитими». 

Марина Гаврилівна намагалася точно відтворити приналежність свійських тварин до певної породи. Так, серед фігурок корів можна розгледіти українську чорно-рябу молочну породу, українську молочну червону – поширену в степах України; українську буру молочну; сіру українську, яка вважається результатом багатовікової народної селекції і поширена переважно на території Лівобережної України.  

Колоритні свинки також яскраво ілюструють типові для нашого регіону породи свиней, це миргородська чорно-рябої масті та придніпровська. Остання зникла на території України 25-30 років тому. У далеких 1950-х рр., коли майстриня шукала прототип для своїх виробів, тварини згаданої породи були досить поширеними у господарствах Полтавщини, тож нині ми маємо унікальні зображення свинок.

Підготувала Людмила Чеботарьова – завідувачка сектору науково-дослідного відділу фондів.